У столиці Колумбії Боготі щодня в місті здійснюється 12,7 млн поїздок. Місто відоме завдяки розгалуженій мережі BRT (Bus Rapid Transport) під назвою TransMilenio. Ініціатором її створення був мер Енріке Пеньялоса.
Однак місто не завжди мало розгалужену автобусну мережу, а довгий час очікувало на будівництво метро. Систему метрополітену намагалися запровадити впродовж десятиліть, але бюрократія, фінансові розбіжності, корупція та загальна економічна ситуація не дозволяли цього зробити.
Вперше про наміри будівництва метро в Боготі заговорили 1942 році. Тоді населення складало 400 000 мешканців. Місто мало трамвайну систему, яка щодня перевозила 200 000 пасажирів. Мер Карлос Санс де Сантамарія запропонував побудувати метро у місті.
У 1950-х генерал Густаво Рохас Пінілья намагався укласти контракт на дослідження та будівництво метро Боготи з компанією метро Нью-Йорка.
У 1966 році запропонували будівництво першої лінії метро вздовж проспекту Каракас. Мер Віргіліо Барко виділив 200 000 доларів США на проведення дослідження системи масового транспорту.
У 1970-х у місті обговорювали ідею використання недіючих залізничних колій для міських перевезень.
У 1988 році, під час уряду Віргіліо Барко, було оголошено про переговори з італійською фірмою Intermetro щодо будівництва метро.
У 1991 році мер Хайме Кастро Кастро заснував проєкт метро в Боготі та створив однойменну компанію для проведення техніко-економічних обґрунтувань, фінансування та будівництва системи масового транспорту.
У 1998 мером став Енріке Пеньялоса, який розірвав цей ланцюг та радикально змінив транспортну політику міста. Тоді місто перебувало в жахливому стані: криміногенна ситуація, погані дороги, відсутність громадських просторів та зручного транспорту.
Перевезення у місті здійснювалися незліченною кількістю мікроавтобусів, які не були синхронізовані між собою. Натомість план розвитку міста передбачав зведення естакад та розв’язок в різних рівнях вздовж вулиць та будівництво метрополітену.
Енріке Пеньялоса ініціював створення системи BRT, яка вже у 2000 році розпочала перевозити пасажирів на першій ділянці. В наступні роки система розширювалась і в результаті покрила всі магістральні напрямки в місті.
Зараз вона є каркасом транспортної системи Боготи. Довжина магістральних ліній складає 113 км, фідерна мережа має протяжність 663 км. Автобусний парк налічує 2027 дво- і тризчленованих автобусів та 947 фідерних транспортних засобів. Система має один з найбільших пасажиропотоків серед систем BRT у всьому світі.
Однак після більш ніж 20 років роботи TransMilenio перевищила заплановану потужність. Попри включення автобусів більшої місткості та постійне розширення мережі, станції та автобуси щодня переповнюються. На станціях виникають натовпи та черги на посадку.
Планування нинішньої лінії метро почалося в 2008 році, однак проєкт знову відклали. Нещодавно влада міста вирішила повернутися до будівництва метро. Для цього створили проєктну компанію Metro de Bogota.
За попередніми оцінками, загальна вартість проєкту складатиме $4,3 млрд (приблизно 3,91 мільярда євро), з яких $480 млн (приблизно 436 млн євро) надасть Європейський інвестиційний банк (ЄІБ).
Наприкінці жовтня 2019 року було оголошено переможця тендеру на будівництво та експлуатацію лінії. Переможцем став консорціум APCA Transmimetro, до складу якого входять China Harbor Engineering, Bombardier і Xi’An Metro Company. Цей китайсько-канадський інженерний консорціум отримав контракт на будівництво, експлуатацію та обслуговування системи метро протягом 25 років.
Маршрут пролягатиме від Портал-де-лас-Амерікас на південному заході до 72-ї вулиці на півночі. У Боготі вулиці пронумеровані за зростанням у напрямку південь-північ.
За попереднім планом 2014 року передбачалося, що лінія буде повністю тунельною. У 2016 році планування було змінено на колію на естакаді, щоб заощадити витрати та мінімізувати геологічні ризики.
На карті чорним кольором зображено наявну мережу TransMilenio, блакитним – трасування майбутньої лінії метро, червоним – плани подальшого розширення автобусної мережі.
На лінії курсуватимуть 23 поїзди, її пропускна спроможність складе 72 000 пасажирів на годину в кожному напрямку. Загальний час у дорозі між кінцевими складе 27 хвилин. Передбачається депо на південно-західній кінцевій станції місткістю до 60 поїздів. Поки що парк складатиметься з 30 6- і 7-вагонних поїздів довжиною 60 метрів кожен і шириною 2,9 метрів.
Відкриття заплановане на 2028 рік. Згідно з планами, лінії TransMilenio залишаться у вигляді доповнення до метрополітену.
0 комментар(і/ів):