Їде чверть – платять всі!

Кожного разу, коли ви бачите автомобіль на дорозі, знайте: ви оплачуєте цю поїздку реальними грошима, навіть якщо ви не маєте автомобілю (більше 70% киян не мають власного авто).

В економіці існує термін екстерналії – вплив на третіх осіб, не опосередкованих ринком. Іншими словами це позитивний або негативний вплив на суспільство в результаті виробництва або споживання товарів та послуг окремими сторонами.

Автомобільні поїздки спричиняють негативні екстерналії. Тобто автомобілісти завдають збитки усім, навіть не усвідомлюючи цього.

За дослідженнями Гарвардського та Делфтського університетів основні збитки суспільству наносяться в результаті заторів, аварій, обмеження ресурсів, забруднення повітря, шумового забруднення, кліматичних змін, спотворення ландшафтів, забруднення води та ґрунтів, енергетичної залежності.

Чому це відбувається?

Автовласник ви чи ні, ваші податки ідуть на будівництво та ремонт розв’язок, розширення та ремонт надлишкової ширини доріг. Ці кошти могли б бути спрямовані на розвиток громадського транспорту, яким ви користуєтеся, розвиток ефективної логістики, благоустрій у вашому сквері, тротуари, поліклініку, дитскадок чи школу, де навчається ваша дитина, бібліотеку, тощо.

Іноді складно усвідомити такі абстрактні речі. Зрозуміліше, якщо навести щось вимірюване. Припустимо, що в середньому Кияни живуть на 10 років менше через автомобілізацію. Автомобільні поїздки вкорочують життя завдаючи шкоду здоров’ю. Час, який жителі міст проводять в заторах протягом життя набігає в місяці і роки. Хоч довести цю цифру важко, не треба бути вченим, щоб побачити зв’язок між тривалістю життя, забрудненням навколишнього середовища та ефективністю роботи екстреної допомоги.

Коли ви чи ваші близькі хворіють, ймовірно ви платите за поїздки інших людей реальними гривнями, що витрачаєте на лікування. Також ніхто не компенсує вам втрату близьких, які можуть загинути через те, що швидка чи пожежна потрапила в затор.

Чи компенсують автомобілісти ці збитки? – Ні, бо паливні податки спрямовуються в дорожній фонд, тобто на подальшу автомобілізацію та посилення замкненого кола автомобілізму.

Так працює пастка: Деградація громадського транспорту –> більше автомобілів –> більше заторів –> витрати на автомобільну інфраструктуру –> більше автомобілів –> більше заторів –> більше аварій та забруднення –> менше простору –> більше збитків –> гірша якість життя.

Щодо позитивного ефекту від автомобільних поїздок, вчені не можуть дійти до спільного знаменника. Для задоволення потреб в переміщенні існують менш шкідливі і більш ефективні транспортні системи та індустрії, які також створюють робочі місця, сприяють економічній активності і генерують податки. Але домінуючою індустрією в сфері мобільності залишається автомобільна, тому що все суспільство оплачує її процвітання.

Автомобілізм домінує лише тому що за це платять всі громадяни.

Джерела: https://en.wikipedia.org/wiki/Externalities_of_automobiles; https://en.wikipedia.org/wiki/Automobile_dependency

Сartoon by Richard Hedman, 1970

Денис Моляка

Пасажиропотоки Київського метрополітену на веб-карті 4М

Ми продовжуємо вдосконалювати нашу веб-карту Моделі моніторингу міської мобільності (4М) та додаємо на неї нові шари даних.

Цього разу вирішили подивитися не на завантаженість доріг, а на пасажирські потоки найпопулярнішого громадського транспорту Києва — метрополітену.

Продовжувати читання Пасажиропотоки Київського метрополітену на веб-карті 4М

Транспорт, зручний для людей. Як знайти альтернативу метро

Багато хто сперечається, як англійською мовою перекласти слово метро. Одні кажуть, що це underground, інші – subway. Проте реальність набагато лаконічніша – до виникнення місцевих назв Metro, Subway чи Underground позавуличні міські залізниці у Європі та Північній Америці називалися rapid transit (буквально – швидкісний громадський транспорт).

Продовжувати читання Транспорт, зручний для людей. Як знайти альтернативу метро

Платформа Goodvision поділилась нашим досвідом співпраці

Читайте про те, як а+с Україна використовує платформу GoodVision Video Insights для своїх стратегічних проектів планування мобільності в Києві. Читайте переклад статті Case Study: Mobility planning with A+S. Оригінальну статтю GoodVision можна знайти  ТУТ.

Продовжувати читання Платформа Goodvision поділилась нашим досвідом співпраці

Модель моніторингу міської мобільності (beta)

Ділимося з вами бета-версією нашого нового проекту — Моделі моніторингу міської мобільності (або просто 4М).

Ми робимо це, аби привернути увагу громадськості та міської адміністрації до проблем мобільності в Києві, а також у зручному вигляді візуалізувати наші дані.

Продовжувати читання Модель моніторингу міської мобільності (beta)

Транспортна модель: досвід інших міст.

Транспортні моделі, засновані на принципах комп’ютерного моделювання розподілу транспортних потоків, вперше створені в 1960 р. Однією з перших програм, що реалізують чотирьох ступеневу процедуру прогнозування завантаження транспортних мереж, була програма EMME (Equilibre Multimodal, Multimodal Equilibrium», що означає «мультимодальна рівновага»), розроблена і застосована для міста Монреаль (Канада).

детальніше

Що більше заважає транспорту рухатись – пішоходи чи автомобілі?

На початку XX століття, відповіддю на зростаючий рівень автомобілів на дорогах міст та забезпечення їм пріорітету в русі було будівництво підземних переходів. 

Київ є лідером серед міст Європи за кількістю підземних переходів, проте для одних вони здаються безпечнішими за наземні, для інших – серйозною перешкодою у пересуванні містом. В своїй повсякденній рутині ми звикли переходити дорогу під землею і навіть не звертаємо уваги на супутні незручності для себе та оточуючих. Особливо критично питання стоїть в центральних частинах міста, де іноді доводиться обходити цілий квартал щоб потрапити на іншу сторону вулиці. 

Продовжувати читання Що більше заважає транспорту рухатись – пішоходи чи автомобілі?