Після карантинних обмежень вулиці міст України та світу заполонив легкий персональний транспорт: велосипеди, самокати, скутери, моноколеса. Вони є альтернативою як автомобілям, так і громадському транспорту, але на відміну від них, не забруднюють навколишнє середовище.
Однак електричні самокати та скутери на ідеальні. З одного боку, вони екологічні, бо не залишають викиди вуглекислого газу під час руху. Але з іншого боку, вони генерують таку кількість твердих відходів у вигляді пластику, що це може знівелювати відсутність викидів під час руху.
Мексиканський дизайнер Хуанхо Вільлегас знайшов спосіб, як виготовити раму електроскутера з переробленого пластику. Хоча в конструкції залишаються елементи, які не підлягають повторній переробці, проте факт того, що весь корпус виготовлений екологічним способом дає можливість значно скоротити викиди СО2 під час виробництва.
Хуанхо разом з командою вже збудував повноцінний прототип з лаконічною назвою Plastic Ride. Розробник стверджує, що скутер може витримувати до 320 кілограмів навантаження.
Це значно більше за інші поширені моделі, які зазвичай обмежуються підйомність у 100 кілограмів. При цьому скутер розвиває швидкість до 20 км/год і має запас ходу на 15 кілометрів.
Це не надто багато, але це є ідеальним як для транспорту останньої милі. Акумулятор ємністю 4400 mAh повністю заряджається за дві години, а розміри Plastic Ride дозволяють йому легко поміститися у стандартний багажник легкового авто. Завдяки цьому скутер зручно використовувати як в комбінації з автомобілем, так і з громадським транспортом.
Звичайно, Plastic Ride не є повністю екологічним, адже в ньому залишаються двигун, батарея та інша електроніка, які не мають можливості повторного використання. Але навіть екологічний корпус – це уже великий крок до екологічності.
Легкий персональний транспорт розвивається і він уже ніколи не буде обмежений лише велосипедами, а з роками його різноманітність і практичність буде лише збільшуватися.
Різні види ЛПТ уже давно не є засобом для дозвілля та розваги, а виконують повноцінну транспортну функцію: містяни активно використовують їх і для окремих поїздок, і як для подолання “останньої милі”. Тож тепер хід за містами, адже від кожного конкретного муніципалітету залежить те, наскільки швидко городяни отримають якісно сплановану інфраструктуру для безпечного користування легким персональним транспортом.
Лев Іванець спеціально для “Про мобільність”
Про важливість регулювання легкого приватного транспорту читайте https://bit.ly/2SmosRm
1 комментар(і/ів):
Micromobility – a new post-pandemic trend – EcoLife
[…] he managed it – let’s read in the Natalia Miniaylo and Lev Ivanets articles from the “On mobility” […]