Міста vs ожеледиця. Практики боротьби.

Згідно з офіційною статистикою, за вчора (10 грудня) в Києві травмувалось більше 160 осіб – 150 дорослих та 13 дітей. Частково це – люди, що намагались триматись ковзанок-тротуарів, частково – ті, хто ризикуючи життям йшов по очищеній проїжджій частині – адже в цьому місті очевидно є пріоритет очистити автомобільні шляхи… При цьому сталось і 120 ДТП, щоправда в цьому випадку згадують лише про 4 травмовані людини.

Ми задались питанням – а як організована боротьба з ожеледицею в інших містах світу? Чи є альтернативи нашим порядкам прибирання доріг ~~та неприбирання тротуарів~~?

В США в багатьох містах дороги класифікуються на категорії за пріоритетністю¹, і першими очищують основні магістралі і життєво важливі транспортні артерії (ділянки біля бізнес-центрів та інших локацій концентрації робочих місць; біля навчальних закладів та лікарень). Наприклад, в плані протидії снігопадам штата Вашингтон зазначається що пріоритет вираховується за оцінкою трьох основних факторів: кількість рухомого складу що проїжджає дорогою, наявність робочих/навчальних місць чи локацій з соціальною функцією (накшталт лікарень), транспортно-географічний фактор (нахил вулиці, наявність проблемних перехресть та розв’язок тощо).

При цьому в Вінніпегу, наприклад, зазначено що тротуари очищаються тоді ж, коли і дороги – та в тій же черговості пріоритетів². Проте, зазвичай за очистку ділянок перед приватними будинками та малим бізнесом відповідальні власники.

Крім цього, міста та штати США відкрито інформують людей про пріоритетність прибирань вулиць, а подекуди – й про графік очистки.

А от в Чикаго позичили досвід інших країн і в місцях скупчення людей провели опалювані тротуари. Виглядає це так:

Теплі тротуари Чикаго³

Так само частина тротуарів опалюється в містечку Голандія (штат Мічиган, водяний обігрів), Оак Парку (Іллінойс), Торонто (Канада), Хельсинки (Фінляндія), Осло (Норвегія), Саппоро та навколишніх містечках (північ Японії). Представники управлінь скандинавських міст вважають, що електрообігрів тротуарів дешевше, ніж їх прибирання, тим більше дає додатковий соціально-економічний ефект за рахунок зменшення травматизму на вулицях⁴.

В Ісландії для підігріву тротуарів використовують тепло підземних гарячих джерел для обігріву будівель, після чого стічна вода виводиться трубами під поверхню тротуарів.

Труби для обігріву тротуарів в Ісландії⁵

В деяких містах Японії використовують цілу систему протисніжних розприскувачів гарячої води (shosetsu)⁶ – як і в Ісландії, для цього використовуються грунтові води. Ця практика тягнеться ще з 1961 року і початково була випробувана в Нагаоці. Виглядають ці маленькі розприскувачі наступним чином:

Протисніжні розприскувачі грунтових вод в Японії⁷

Закінчити нашу підбірку методів боротьби з негодою ми хочемо Стокгольмом. Раніше у Швеції, як і в США, мали за практику очистку доріг за їх пріоритетністю, а вже потім справа доходила до тротуарів та велодоріжок. Але в певний момент в дію вступив принципі «гендерно-збалансованого бюджетування». І аналізуючи дані в гендерному розрізі, управлінці Швеції виявили, що поточна практика прибирання снігу дискримінує жінок. Чому? Бо пріоритет надається прибиранню доріг – для проїзду авто, в той час як дослідження мобільності показали що жінки значно більше за чоловіків користуються громадським транспортом, велосипедом чи переміщуються пішки; в той час як автомобілем їдуть саме чоловіки. Між іншим, за даними наших досліджень мобільності, в Україні теж є ця тенденція – от тільки велопоїздки нині здійснює більше чоловіків, ніж жінок (що зумовлено малорозвиненою велоінфраструктурою, і, відповідно, рівнем безпеки велопересувань).

Відповідно, тепер, аби збільшити життєві шанси жінок (і зменшити рівень травматизму) – якщо в Стокгольмі чи інших шведських містах випаде сніг чи почнеться ожеледиця – першими прибирають тротуари та велодоріжки⁸. Детальніше ця тема освітлена в відео:

Хоча насправді питання очистки тротуарів – в нашому випадку не тільки про гендер, а і про пріоритетність користувачів того чи іншого режиму переміщення. Робити сприятиві умови для авто ігноруючи при цьому потребу в забезпеченні сприятливих умов для пішоходів чи тих хто сідає/виходить з громадського транспорту – чіткий дзвінок, що баланс пріоритетів в місті порушено. Притому навряд на користь людей…

Джерела:

Схожі матеріали