Бачимо, що зараз багато хто з абітурієнтів та навіть зрілих спеціалістів, що розглядають зміну виду діяльності, хочуть стати проєктувальниками, наприклад, доріг, бо очевидно, що ця галузь має зараз безпрецедентну підтримку від нашої держави. Дехто з практиків дещо підливають мастило у вогонь, романтизуючи професію задля її популяризації, що знімає подібні відео:
…дорога в полі, поруч краса нашої країни і посеред цього стоїть він або вона – проєктувальники! Неодмінно у касці і зі згорнутими трубками кресленнями. І дивляться у синю далечінь над жовтим полем… А, ще музика така грає, урочиста.
Красиво? Заманливо? Безперечно! Але на нашу думку, це дещо перебільшена романтизація професії. Реальність скоріше дещо інша: ти сидиш у тісному офісі, поруч такі ж як і ти. Перед тобою 2 монітори, стоси нормативки і ти креслиш, креслиш, креслиш. Дуже часто одно і те саме, або переробляєш, бо замовник змінив думку…
Поперечні профілі, поздовжні, конструкції дорожнього одягу, криві, відкоси… Все це як правило конструктивні елементи, де немає вибору у прийнятті рішення. Це тому, що все вщент зарегульовано або «так прийнято», або «так хоче замовник». А якщо вибір і є, то його зробить як мінімум головний інженер в організації, що точно буде старшим за вас.
І так хлопці й дівчата сидять за комп’ютерами, як колись їх батьки стояли за кульманами і креслять типові елементи. І так на тисячі кілометрів доріг…
Безперечно, ця професія важлива, бо щоб там не казав умовний «Петрович», будувати що завгодно без проєкту не можна! Точніше, можна, але це набагато дорожче. Хоча ми в Україні так нерідко і робимо, бо, мабуть, багаті.
Проте чи ви задумувалися – хто ставить задачу проєктувальнику? ГІП? Замовник? А їм хто?.. Хто вирішує що саме цю дорогу треба модифікувати? Чи що саме тут створити перетин в різних рівнях?..
Мабуть, хтось скаже «депутат», чи «міністр», чи «мер»… Можливо у нас і так, але хто готує для приймаючого рішення «слуги народу» аналітику і «меню варіантів»? Це в т.ч. роблять вони – транспортні планувальники.
Планувальник збирає дані, проводить польові і камеральні дослідження, замовляє фокус-групи і інші соціологічні дослідження, готує CBA: cost benefit analysis (аналіз витрат та вигод) та MCA: multi criteria analysis (мультикритеріальний аналіз) для кожного варіанту розвитку подій.
Це саме транспортний планувальник працює з даними Київстар, TomTom, Waze і так далі. Це він чи вона будують транспортні моделі і оптимізовують маршрутну мережу під реальний транспортний попит. Це він чи вона рахують спровокований попит на нову дорогу і прогнозують інтенсивність на 10 років її роботи. Це він або вона кладуть на стіл «головного» – аналітику з варіантами розвитку інфраструктури, вартістю і ефектом від кожного варіанту.
…а потім приймається рішення, замовляється проєктна документація і проєктувальники за комп’ютерами та відкритими нормами починають робити свою справу.
До речі, саме транспортні планувальники обґрунтовують зміни до нормативки, бо інновації та нові виклики невпинно змінюють галузь.
Знаєте, якщо розбудова інфраструктури – то «війна», а інженери то «армія», то проєктувальники є піхотою, а планувальники є спецпризначенцями (їх ще у нашому війську називають ССО: сили спеціальних операцій). Країні потрібні «піхотинці», але «спецпризначенці», будучи менш чисельним, відіграє як мінімум не менш важливу роль.
Проєктувальники – молодці, планувальники – one love! ❤️
…то ким ви хочете бути?
Описана вище точка зору – лише думка окремої людини, Дмитра Беспалова, і подальші обговорення та дискусії вітаються! І навіть вже виникають всередині нашої команди – тож чекайте на продовження дискусії про ролі проєктувальника та планувальника на сторінках блогу!
0 комментар(і/ів):