Зараз у Києві відбуваються гарячі дискусії щодо влаштування наземних пішохідних переходів поруч із підземними: біля метро Університет, на Лук’янівці, біля метро Арсенальна та ін. Зокрема, такі проєкти подаються активістами для отримання фінансування в рамках Громадського бюджету, а інші активні люди – переважно водії – запекло протестують проти таких, з їх точки зору, нісенітниць. Фейсбук прям таки палає від аргументів як з однієї, так і з іншої сторони. То чи призведе створення додаткових наземних пішохідних переходів до “транспортного колапсу” у місті, що, нагадаємо, на 3-му місці у Європі по рівню заторів?
Коротка відповідь – ні, не призведе.
Якщо вам цього достатньо, то можете далі не читати. Якщо не погоджуєтесь чи вам потрібна аргументація, то прошу до тексту нижче.
Отже, “транспортний колапс” – тобто суттєве погіршення показників функціонування транспортної системи міста – взагалі-то малоймовірний. Розглянемо базові показники цієї системи – це швидкість і час, а також їх похідні: затримка, середній час поїздки, емісія, тощо. Уявіть собі, що була, скажімо, середня поїздка на автомобілі у 60 хв., ми створили на декількох відрізках вулично-дорожньої мережі (далі – ВДМ) наземні пішохідні переходи і час різко збільшився до 90 хв. по всьому місту? І це для більш ніж 1,5 млн. поїздок на легкових автомобілях, що генерує Київ. Можете таке уявити?
Ні, адже для “транспортного колапсу” треба щось сильніше і обов’язково раптове: надмірні опади у неочікуваний час; “мінер” на одному чи кількох мостах одночасно; приїзд Ван Дамма чи то всіх європолітиків у центр міста з його повним перекриттям, тощо.
Транспортна система зазвичай не “колапсує”, а скоріше деградує чи розвивається. Зазвичай це – що зі знаком плюс, що з мінусом – відбувається повільно. І на деградацію впливають не наземні пішохідні переходи, а скоріше збільшення кількості автомобілів при дуже високому рівні користування ними, разом із зменшенням пропозиції ключової транспортної інфраструктури: мостів, шляхопроводів та ін. Вони, знаєте, “втомилися”, бо мали надмірне навантаження у понад нормативний термін без належного обслуговування. Саме це наближує той самий “колапс”, який, втім, настане поступово і саме “колапсом” його буде коректно називати хіба що по відношенню, скажімо, до 2003 року.
До речі, ось вам “лайфхак”: використання словосполучення “транспортний колапс” маркує у людині особу далеку від транспортного планування настільки ж, на скільки, до прикладу, “на протязі” і “приймати участь” – від філології.
По-друге, наземні пішохідні переходи зазвичай пропонуються там, де вже є світлофорне регулювання. Тобто це вже існуючий вузол у системі регульованих перетинів. У таких системах природно формуються “пачки” з автомобілів, які за певних умов можна пропускати у координаційних маршрутах, або, як ми їх називаємо у повсякденні, “зелених хвилях”.
У регульованих системах транспортні потоки ніби “пульсують”. В цьому випадку це виявляється дуже схожим на пульсацію крові у судинах тіла людини.
За таких умов дуже легко налаштувати світлофори таким чином, щоб виділити окрему фазу для пішоходів чи сумістити з неконфліктною фазою автомобілів без шкоди для “пульсу”, тобто координаційного маршруту. Іншими словами, без зменшення пропускної здатності і середньої затримки в мережі.
Ще раз: це може видатись вам дивним, але якщо на вузлі вже є світлофор, який працює в системі інших світлофорів, та якщо вузол розглядати не окремо, а в системі, то створення наземного регульованого пішохідного переходу не зменшує пропускної здатності ділянки ВДМ, де знаходиться вузол. Цю теорему ми довели, зокрема, моделюючи наземний пішохідний перехід біля метро Університет у Києві: https://apluss.pro/nashi-proektu/modeljuvannja-nazemnogo-pishohidnogo-perehodu-na-m-universitet/
[youtube https://www.youtube.com/watch?v=gz057uj8ZVw]
Тоді чиновники дептрансу заявили, що його влаштування зменшить пропускну здатність, а ми довели що це нісенітниця і пропускна здатність “зеленої хвилі” на бульварі Шевченка з влаштуванням в системі ще одного світлофора залишається незмінною, а за умови оптимізації координації – навіть може бути збільшена. Проте, до слова, не завжди пропускну здатність варто збільшувати.
По-третє, зв’язана, безпечна та зручна пішохідна інфраструктура у місті створює умови для зменшення автомобілекористування. Ми з колегами віримо, що кияни вимушено настільки тотально (до 3 разів частіше, ніж у деяких містах Європи) використовують приватні автомобілі для повсякденних переміщень.
Будучи не точковим рішенням, а частиною єдиної містобудівної політики, пішохідна доступність, що її формують у т.ч. наземні пішохідні переходи, здатна зменшити кількість автомобілів на наших вулицях. А як ми вже встановили на Київ Трафік Груп, наразі всі затори в місті (тобто збільшення затримки у 2-3 рази) роблять 1/4 автомобілів чи власне поїздок на них. Якщо б кожен київський автомобіліст відмовився від кожної 4-ї своєї поїздки, ми б мали у 2-3 рази менше затримок від заторів.
Але, відмовляючись, ви повинні принаймні не втратити, а краще б здобути – активна, цікава, безпечна і зручна прогулянка містом може бути вам винагородою.
Тобто, додаткові пішохідні переходи – це не точкова ідея, а комплексна сучасна візія, яка втілюється у містах Європи. Вам, наприклад, подобається у Парижі, Берліні чи Мілані?.. Чому, як гадаєте?..
Ок, можливо транспортним планувальникам вдалося когось переконати, що створення наземних пішохідних переходів не створить проблем для водіїв. Але є люди, що сумніваються у ефективності капіталовкладень в інфраструктуру, що ніби і так вже існує. “Навіщо робити наземний перехід там, де вже є безпечний підземний?” – дивуються деякі. А тому, що для багатьох він ані безпечний, ані доступний. Здоровій молодій і, можливо, бездітній людині у це важко повірити, та для доброї половини нашого суспільства, що у даний час з тих чи інших причин маломобільна, такі переходи є неабиякою перешкодою. Власне, тому саме біля підземних переходів висить так багато траурних вінків.
До речі, підтримати проекти громадського бюджету можна тут:
- Наземний перехід і велопереїзд біля Арсенальної https://bit.ly/3aEsQ2N
- Збереження наземного переходу через Хрещатик та заміна колишнього підземного переходу підземним велосховищем/веломайстернею: https://bit.ly/2F15EjG
- Наземні пішохідні переходи на Лук’янівці (кінотеатр Київська Русь): https://gb.kyivcity.gov.ua/projects/16/669
0 комментар(і/ів):