Чи не призведе влаштування наземних переходів поруч із підземними до транспортного колапсу у місті?

Поділитися:
Без категоріїДослідженняДумкаІнноваціїІнструкціяСвіт

Зараз у Києві відбуваються гарячі дискусії щодо влаштування наземних пішохідних переходів поруч із підземними: біля метро Університет, на Лук’янівці, біля метро Арсенальна та ін. Зокрема, такі проєкти подаються активістами для отримання фінансування в рамках Громадського бюджету, а інші активні люди – переважно водії – запекло протестують проти таких, з їх точки зору, нісенітниць. Фейсбук прям таки палає від аргументів як з однієї, так і з іншої сторони. То чи призведе створення додаткових наземних пішохідних переходів до “транспортного колапсу” у місті, що, нагадаємо, на 3-му місці у Європі по рівню заторів?

Коротка відповідь – ні, не призведе.

Якщо вам цього достатньо, то можете далі не читати. Якщо не погоджуєтесь чи вам потрібна аргументація, то прошу до тексту нижче.

Отже, “транспортний колапс” – тобто суттєве погіршення показників функціонування транспортної системи міста – взагалі-то малоймовірний. Розглянемо базові показники цієї системи – це швидкість і час, а також їх похідні: затримка, середній час поїздки, емісія, тощо. Уявіть собі, що була, скажімо, середня поїздка на автомобілі у 60 хв., ми створили на декількох відрізках вулично-дорожньої мережі (далі – ВДМ) наземні пішохідні переходи і час різко збільшився до 90 хв. по всьому місту? І це для більш ніж 1,5 млн. поїздок на легкових автомобілях, що генерує Київ. Можете таке уявити?

Ні, адже для “транспортного колапсу” треба щось сильніше і обов’язково раптове: надмірні опади у неочікуваний час; “мінер” на одному чи кількох мостах одночасно; приїзд Ван Дамма чи то всіх європолітиків у центр міста з його повним перекриттям, тощо.

Транспортна система зазвичай не “колапсує”, а скоріше деградує чи розвивається. Зазвичай це – що зі знаком плюс, що з мінусом – відбувається повільно. І на деградацію впливають не наземні пішохідні переходи, а скоріше збільшення кількості автомобілів при дуже високому рівні користування ними, разом із зменшенням пропозиції ключової транспортної інфраструктури: мостів, шляхопроводів та ін. Вони, знаєте, “втомилися”, бо мали надмірне навантаження у понад нормативний термін без належного обслуговування. Саме це наближує той самий “колапс”, який, втім, настане поступово і саме “колапсом” його буде коректно називати хіба що по відношенню, скажімо, до 2003 року.

До речі, ось вам “лайфхак”: використання словосполучення “транспортний колапс” маркує у людині особу далеку від транспортного планування настільки ж, на скільки, до прикладу, “на протязі” і “приймати участь” – від філології.

По-друге, наземні пішохідні переходи зазвичай пропонуються там, де вже є світлофорне регулювання. Тобто це вже існуючий вузол у системі регульованих перетинів. У таких системах природно формуються “пачки” з автомобілів, які за певних умов можна пропускати у координаційних маршрутах, або, як ми їх називаємо у повсякденні, “зелених хвилях”.

У регульованих системах транспортні потоки ніби “пульсують”. В цьому випадку це виявляється дуже схожим на пульсацію крові у судинах тіла людини.

За таких умов дуже легко налаштувати світлофори таким чином, щоб виділити окрему фазу для пішоходів чи сумістити з неконфліктною фазою автомобілів без шкоди для “пульсу”, тобто координаційного маршруту. Іншими словами, без зменшення пропускної здатності і середньої затримки в мережі.

Ще раз: це може видатись вам дивним, але якщо на вузлі вже є світлофор, який працює в системі інших світлофорів, та якщо вузол розглядати не окремо, а в системі, то створення наземного регульованого пішохідного переходу не зменшує пропускної здатності ділянки ВДМ, де знаходиться вузол. Цю теорему ми довели, зокрема, моделюючи наземний пішохідний перехід біля метро Університет у Києві: https://apluss.pro/nashi-proektu/modeljuvannja-nazemnogo-pishohidnogo-perehodu-na-m-universitet/

[youtube https://www.youtube.com/watch?v=gz057uj8ZVw]

Тоді чиновники дептрансу заявили, що його влаштування зменшить пропускну здатність, а ми довели що це нісенітниця і пропускна здатність “зеленої хвилі” на бульварі Шевченка з влаштуванням в системі ще одного світлофора залишається незмінною, а за умови оптимізації координації – навіть може бути збільшена. Проте, до слова, не завжди пропускну здатність варто збільшувати.

По-третє, зв’язана, безпечна та зручна пішохідна інфраструктура у місті створює умови для зменшення автомобілекористування. Ми з колегами віримо, що кияни вимушено настільки тотально (до 3 разів частіше, ніж у деяких містах Європи) використовують приватні автомобілі для повсякденних переміщень.

Будучи не точковим рішенням, а частиною єдиної містобудівної політики, пішохідна доступність, що її формують у т.ч. наземні пішохідні переходи, здатна зменшити кількість автомобілів на наших вулицях. А як ми вже встановили на Київ Трафік Груп, наразі всі затори в місті (тобто збільшення затримки у 2-3 рази) роблять 1/4 автомобілів чи власне поїздок на них. Якщо б кожен київський автомобіліст відмовився від кожної 4-ї своєї поїздки, ми б мали у 2-3 рази менше затримок від заторів.

Але, відмовляючись, ви повинні принаймні не втратити, а краще б здобути – активна, цікава, безпечна і зручна прогулянка містом може бути вам винагородою.

Тобто, додаткові пішохідні переходи – це не точкова ідея, а комплексна сучасна візія, яка втілюється у містах Європи. Вам, наприклад, подобається у Парижі, Берліні чи Мілані?.. Чому, як гадаєте?..

Ок, можливо транспортним планувальникам вдалося когось переконати, що створення наземних пішохідних переходів не створить проблем для водіїв. Але є люди, що сумніваються у ефективності капіталовкладень в інфраструктуру, що ніби і так вже існує. “Навіщо робити наземний перехід там, де вже є безпечний підземний?” – дивуються деякі. А тому, що для багатьох він ані безпечний, ані доступний. Здоровій молодій і, можливо, бездітній людині у це важко повірити, та для доброї половини нашого суспільства, що у даний час з тих чи інших причин маломобільна, такі переходи є неабиякою перешкодою. Власне, тому саме біля підземних переходів висить так багато траурних вінків.

До речі, підтримати проекти громадського бюджету можна тут:

  • Наземний перехід і велопереїзд біля Арсенальної https://bit.ly/3aEsQ2N
  • Збереження наземного переходу через Хрещатик та заміна колишнього підземного переходу підземним велосховищем/веломайстернею: https://bit.ly/2F15EjG
  • Наземні пішохідні переходи на Лук’янівці (кінотеатр Київська Русь): https://gb.kyivcity.gov.ua/projects/16/669

Сподобалось?

Підтримати
Опубліковано: 28.08.2020
громадський бюджетКиївпішохідний перехідпропускна здатністьтранспортний колапс

0 комментар(і/ів):

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ми використовуємо файли cookie для аналітики та вдосконалення нашого сайту. Ви погоджуєтеся на використання наших файлів cookie, закриваючи це вікно повідомлення або продовжуючи використовувати наш сайт. Щоб дізнатися більше, перегляньте нашу оновлену Політику конфіденційності.

Прийняти