Розвинені країни від США до Німеччини та Японії наразі проводять жахливу енергетичну політику. Замість того, щоб зменшувати споживання газу та нафти, уряди фактично стимулюють збільшення попиту на паливо.
Політики багатих країн зазвичай є популістами. Але цього разу вони не тільки марнотратні, але й завдають геополітичної шкоди. Зниження податку на пальне по суті є субсидією для путіна. Таке рішення завдає шкоди зусиллям припинити війну в Україні.
Подумайте: якщо нафта стає доступнішою, споживання зростає. Чим вищий попит на нафту, тим вищими будуть і ціни на нафту, і тим більше грошей заробить Кремль. А ці зайві нафтодолари в свою чергу можуть піти на вбивство більшої кількості українців.
Щоб зменшити попит на нафту, уряди мають:
заохочувати зміни звичок громадян, щоб ті частіше використовували громадський транспорт;
дозволити паливу бути навіть більш дорогим, щоб змусити споживачів до змін поведінки.
За даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), до літа 2022 світовий ринок нафти, ймовірно, буде недоотримувати по 3 мільйони барелів на день, якщо видобуток російської нафти впаде. Саме стільки Франція та Великобританія разом зазвичай споживають за день. Частину дефіциту палива можна було б компенсувати за рахунок скорочення комерційних і стратегічних запасів нафти. Але навіть в цьому випадку знадобиться значне зменшення попиту.
“Світові енергетичні ринки перебувають на роздоріжжі, бо можуть зіткнутися з кризою поставок нафти”, — заявили в МЕА на початку цього місяця. Щоб нафти вистачило, треба скоротити її споживання, і швидко. Для цього потрібно затвердити політику економії в стилі 1970-х років.
МЕА, яка готувалася до нафтової кризи з моменту свого заснування понад 40 років тому, нещодавно опублікувала план поведінкових змін з 10 пунктів, які могли б з часом зменшити споживання. Зміни включають зниження швидкості на автомагістралях, зниження тарифів на проїзд у громадському транспорті та заборону їзди автомобілями у великих містах по неділях.
І все ж країни-члени МЕА, до яких належать США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція та Південна Корея, зараз роблять навпаки. Замість того, щоб намагатися зменшити попит, уряди цих країн віддають перевагу політиці, яка підтримає або навіть підвищить споживання нафти.
Серед найгірших прикладів є пропозиція губернатора Каліфорнії Гевіна Ньюсома: пряма субсидія в розмірі $400 на автомобіль, зареєстрований у штаті, з обмеженням у 2 автівки на людину. Це обійдеться бюджету в $9 мільярдів доларів. Гроші, якщо пропозиція буде схвалена, будуть надіслані у вигляді дебетових карток, на які претендуватиме кожний каліфорнієць, незалежно від становища. Це хрестоматійна регресивна податкова політика. Крім того, Ньюсом запропонував більш ніж 1 мільярд доларів на податкові пільги на пальне, включаючи однорічне зниження мит на дизельне паливо. Порівняйте це з тим, як держава планує скоротити попит на паливо: він пропонує 750 мільйонів доларів у вигляді грантів для автобусних і залізничних агентств, щоб забезпечити безкоштовний транспорт лише на три місяці.
Каліфорнія в таких ідеях зовсім не самотня. Японія пропонує ще один приклад жахливої енергетичної політики з прямою субсидією нафтопереробникам для виробництва дешевшого бензину. А ще є Європа, де уряди змагаються один з одним, щоб оголосити все більші зниження податків на споживання бензину та дизельного палива. Уряд Великобританії оголосив про зниження мит на пальне в середу. У четвер Німеччина оголосила про ще більше зниження податків на споживання бензину.
Ці зниження податків і субсидії суперечать духу і букві останньої міжнародної угоди щодо зміни клімату. Лише кілька місяців тому світові лідери домовилися під час кліматичного саміту ООН COP26 “поступово відмовитися від неефективних субсидій на викопне паливо”. Наразі вони надто далеко відходять від цих своїх обіцянок.
Що натомість мають зробити країни Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР)?
По-перше, вони повинні підтримати кампанію МЕА з економії нафти. Це не означає, що потрібно виконувати усі рекомендацію, але політики повинні закликати всіх економити енергію.
“Несексуальна” політика — наприклад, податкові пільги на утеплення будинків — також може принести довгострокові переваги в енергетиці та зміні клімату. Сьогодні це може мати резонанс, враховуючи війну в Україні та зміну клімату.
По-друге, країни повинні зосередитися на підтримці бідних сімей. Відповідь на кризу 2022 року має виглядати інакше, ніж у 1970-х роках. Перш за все тому, що економіка та зайнятість виглядають інакше. Багато робочих місць в сучасній економіці покладаються на автомобілі та мотоцикли, і політики повинні знати про це. Свою роль можуть зіграти цільові податкові пільги та субсидії для найбільш вразливих верств населення. Підтримка громадського транспорту також приносить користь всім, але особливо міським жителям з низькими доходами.
Чим більше уряди розвинених країн намагаються створити попит на нафту, тим складніше виходити з під залежності від Ромії
0 комментар(і/ів):