8 грудня 2023-го року стало “знаковою” датою для Київського метрополітену. Щоправда – у негативному контексті. 10:47, на сайті Київради з’являється повідомлення про те, що рух поїздів між станціями метро “Деміївська” та “Теремки” закриють із 9 грудня для термінового проведення ремонту перегінного тунелю між станціями “Деміївська” та “Либідська”. Згодом, о 13:49, КМДА повідомляє про те, що рух поїздів метро на ділянці між станціями “Теремки” – “Деміївська” вже зупинено з міркувань безпеки та з урахуванням технічного стану тунелів.
Цікаво, що лише за декілька тижнів до цього у Київській міській раді представили Міську цільову програму розвитку транспортної інфраструктури міста Києва на 2024-2025 роки. Там планували виділити гроші на будівництво метро на Троєщину, будівництво ділянки Сирецько-Печерської лінії метрополітену від ст. “Сирець” на житловий масив Виноградар, спорудження ділянки Оболонсько-Теремківської лінії метрополітену від ст. “Виставковий центр” до Одеської площі, а також на старт будівництва тролейбусних ліній до Броварів, Гостомеля, Ірпеня, Бучі.
Сьогодні, 12 вересня, рівно через 280 днів синя, Оболонська-Теремківська, лінія метрополітену відновила свою повноцінну роботу. Ми вирішили зібрати ті заяви, які лунали в грудні 2023-го року, та всю інформацію про те, як відбувався ремонт перегінного тунелю між станціями “Деміївська” та “Либідська”.
Перші дії після аварії
“Так, через нерівномірні процеси розущільнення, віброповзучості навколо ґрунтового масиву і навантаження на тунельну оправу з’явився ризик втрати стійкості тунельних споруд. Слід зазначити, що перегінні тунелі між станціями “Деміївська” та “Либідська” споруджувалися в поймі річки Либідь у 2008-2010 роках підземним способом у складних гірничо-геологічних умовах, при штучному водозниженні, із застосуванням механізованого та немеханізованого способу. За попередніми розрахунками, відновлювальні роботи триватимуть близько 6 місяців і проводитимуться на поверхні землі. За цей час фахівці планують провести необхідні обстеження, дослідження та інженерні вишукування, з визначенням причин виникнення надзвичайної ситуації і виконати невідкладні заходи із стабілізації конструкцій та відповідні відновлювальні роботи”, – йшлося в першій заяві КМДА.
У той же день влада запускає тимчасовий автобусний маршрут №2м “Кібернетичний центр – ст. м. “Теремки” – ст. м. “Либідська”. На ньому має працюватиме 60 автобусів з інтервалом руху 1 хв. Також запускається тимчасовий тролейбусний маршрут №43к “Кібернетичний центр – ст. м. “Либідська”. На нього виділяється 20 тролейбусів з інтервалом у 3 хв. Ще низка маршрутів змінюють інтервали, аби “частково переорієнтувати пасажиропотік з Оболонсько-Теремківської лінії на Святошинсько-Броварську”.
Руку допомоги місту одразу ж протягують транспортні активісти – ГО “Пасажири Києва” у той же день вносять чотири рішення, які допомогли б жителям Голосіїва, Деміївки, Феофанії та Теремків краще пережити закриття метро:
- Організувати виділені смуги для громадського транспорту по вул. Васильківській та Голосіївському проспекті
- Домовитися з Патрульною поліцією щодо контролю заїзду приватних авто на виділені смуги
- Оптимізувати маршрутну мережу громадського транспорту (зокрема маршруток), адже ряд маршрутів перестають довозити людей до метро.
- Скасувати зупинку громадського транспорту під час повітряних тривог.
Влада організувала виділену смугу на Васильківській та Голосіївському проспекті, а також частково змінила маршрутну мережу, утім цього все ще було недостатньо. А рішення не скасовувати зупинку громадського транспорту під час повітряних тривог не просто повернуло мешканців того району до 2010-х, коли метрополітен там не був запущений, але й додало елемент “лотереї” з повітряними тривогами, через які наземний транспорт зупинявся.
Реакція влади
9 грудня, на наступний день, спільний брифінг дають тодішній начальник КП “Київський метрополітен” Віктор Брагінський, головний інженер Віктор Вигівський та все ще директор Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Руслан Кандибор. Брагінський, до речі, звільнився не після аварії на синій лінії, а після розслідування журналістів Bihus.Info. А Віктор Вигівський з моменту звільнення Брагінського став в.о. начальника КП “Київський метрополітен”, а потім потрапив під домашній арешт. Політична відповідальність і звільнення через такий “факап”? Ні, не чули.
Особливо цікавою виглядає заява Руслана Кандибора:
“Хочу наголосити, що надзвичайної ситуації не відбулося. Наразі ми говоримо про те, що існувала загроза її виникнення, яку ми попередили”.
На брифінгу він також розповів, що працівники метрополітену після виявлення потрапляння води та виносу піску на тунелі між станціями метро “Деміївська” – “Либідська” направили звернення до ДП “Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій”. Після цього, зробивши обстеження, інститут дав висновок, що є можлива загроза руйнування тунелю, яка може призвести до аварійних наслідків. Тобто про проблему знали, і сценарій із закриттям перегінного тунелю розглядати мали.
Головний інженер Віктор Вигівський натомість тоді зазначив, що ситуація на інших перегонах контрольована. Він визнав, що на деяких є піщані ґрунти і поверхневі води. Утім, за його словами, фахівці підприємства розуміють, як з цими ділянками працювати, і найголовніше, там відсутня раптовість подібних ситуацій до станції “Деміївська”. Бо є певний дебіт води, про який спеціалістам відомо, і відповідно до сезону він збільшується або зменшується, і відповідальні фахівці працюють із цими умовами та ведуть постійний нагляд.
18 грудня, пройшов іще один брифінг, на цей раз щодо просідання ґрунту. Зокрема, на ньому розповіли, що просідання ґрунту утворилось тоді, коли почався значний виніс піску в перегінному тунелі. А після зупинку руху поїздів метрополітену просідання ґрунту припинилося.
Як компенсували відсутність метро?
11 грудня Кличко заявив, що між станціями метро “Теремки” та “Либідська” курсують наразі 82 автобуси та 20 тролейбусів. А з 13 грудня між станціями метро “Теремки” та “Деміївська” організували “човниковий” рух поїздів.
Згодом, з 18 грудня почала працювати компенсації поїздок через вимушені пересадки на станції метро “Либідська”. Вже за першу добу місто компенсувало майже 18,5 тисяч поїздок. Із них – 9 729 поїздок компенсували тим, хто в якості пересадки використовував наземний громадський транспорт, 8 624 – додаткові поїздки в метро на “синій” лінії. Варто зазначити, що ця ініціатива дійсно доволі ефективно працювала. Щоправда, їй, як це часто буває, бракувало якоїсь якісної комунікації, через що не всі розуміли, як працює процес компенсації. Сподіваємось, ми матимемо дані про те, скільки людей компенсували собі поїздки загалом за ці місяці.
Тендер на капітальний ремонт
22 грудня на Prozorro з’являється тендер на проєктування та підготовчі роботи до капітального ремонту (відновлювальний) перегінного тунелю Оболонсько-Теремківської лінії метрополітену м. Києва. Його очікувана вартість – трохи більше 21 млн грн. Переможцем стає компанія “Автострада”. До цього компанія не мала досвіду будівництва метрополітену, а натомість була найбільшим будівельним підрядником в Україні: у період з 2022-го по липень 2023-го року компанія отримала державних замовлень на 46,78 млрд грн.
Згодом, у травні 2024-го “Київський метрополітен” уклав договір із ТОВ “СП “Автострада” на капремонт перегінного тунелю Оболонсько-Теремківської лінії метрополітену (між станціями “Деміївська” та “Либідська”) за 445,49 млн грн. Також “Автострада” будуватиме продовження Сирецько-Печерської лінії на Виноградар.
Угоду уклали без проведення відкритих торгів всього через чотири дні після підтоплення тунелів між станціями.
Власник “Автостради” Максим Шкіль обіцяв завершити роботи до кінця серпня і зазначив, що компанія братиме участь в усіх тендерах на будівництво метро, не тільки в столиці.
“Розуміли, що ніша вільна. Тому почали залучати проєктантів, зокрема вихідців з “Метробуду”, – зібрали близько 800 профільних спеціалістів. Також у нас свій проєктний інститут, де 120 працівників”, – розповідав бізнесмен.
Обіцянки від Кличка та звільнення начальника “Київського метрополітену”
24 січня Руслан Кандибор заявив про отримання перших попередніх висновків експертного дослідження від профільної наукової установи щодо причин деформації тунелю, що призвело до зупинки руху поїздів між станціями метро “Деміївська” – “Либідська”. У своєму висновку науковці зазначили, що причиною є неякісні проєктні рішення з облаштування тунелю в межах аварійної ділянки. А також неякісні будівельно-монтажні роботи спорудження конструкції тунелю цієї ділянки.
28 лютого на сайті КМДА з’являється заява міського голови: “Віталій Кличко: Рух поїздів метро на шести станціях “синьої” лінії відновлять влітку”.Тоді ж міський голова спростував інформацію про можливе закриття ще 22-х станцій метро.
“Це брехня, яку навмисне розповсюджують! Розповсюджують, щоб збурити людей. І це небезпечна тенденція. Бо коли брехали про зачинені нібито станції на синій гілці – в той час, як вони працювали як укриття, – люди не ходили в них як в укриття. Йдеться ж про безпеку людей!” – заявив Кличко.
15 березня заяву про звільнення подає начальник КП “Київський метрополітен” Віктор Брагінський після розслідування журналістів Bihus.Info. У своєму розслідуванні Bihus.Info викрили численні порушення у декларуванні майна Брагінського. Зокрема, журналісти знайшли в деклараціях родичів директора Київського метрополітену кілька дорогих квартир та землю під Києвом. В.о. директора КП став головний інженер метрополітену Віктор Вигівський, який і досі очолює метро в статусі в.о., утім перебуває під домашнім арештом у справі про аварію на синій лінії метро.
21 березня КМДА випускає заяву Руслана Кандибора про наміри звернутися до правоохоронних органів із заявою про кримінальне правопорушення щодо розробки проєктної документації будівництва перегінного тунелю між станціями метро “Деміївська” – “Либідська”.
Наступний офіційний апдейт ми отримали аж 25 червня – тоді Віталій Кличко почав показувати як триває ремонт тунелю метро. Тоді ж він заявив, що вже точно встановлено, що аварійна ситуація там виникла через недотримання технології під час будівництва перегону 15 років тому. А також переніс термін відновлення руху метрополітену на цій ділянці на початок осені.
Перша гучна реакція правоохоронців
23 липня свої “висновки” зробили правоохоронці. Офіс генерального прокурора повідомив про підозру двом посадовцям КП “Київський метрополітен” – начальнику служби колії, тунельних споруд і будівель та головному інженеру. Нагадаємо, що головний інженер, Віктор Вигівський, на той момент вже виконував обов’язки начальника КП “Київський метрополітен”.
КМДА не забарилася із відповіддю – у своїй заяві київська влада заявила про “очевидний політичний тиск”.
“Попри те, що експертні звіти та дослідження науковців підтверджують, що проєктна документація містить неякісні проєктні рішення, а під час будівництва було неякісно споруджено конструкцію тунелю цієї ділянки, основні звинувачення полягають у нібито неналежному утриманні та обслуговуванні тунелю, а також його експлуатації”, – йшлося в заяві.
А вже 25 липня Вигівському обрали запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 23 вересня. Тобто, сьогоднішній перезапуск Оболонсько-Теремківської лінії відбувся без нього.
На це у КМДА заявили, що домашній арешт Вигівського ускладнює процес керування столичною підземкою – критично важливим підприємством.
“Таким чином, під час завершального етапу відновлення ділянки між станціями “Деміївська” та “Либідська” робота підприємства буде ускладнена… Міська влада наполягає на неупередженому розслідуванні та вбачає у діях правоохоронців політичний тиск і намагання дестабілізувати роботу метрополітену. У метрополітені підкреслили, що, попри всі перешкоди і тиск, ремонтні роботи в тунелі між станціями “Деміївська” та “Либідська” тривають і триватимуть. Щоб відкрити рух там до початку осені”, – йшлося у заяві.
Висновки експертів
Між цими подіями, 24 липня, КМДА опублікувало результати комплексних та лабораторних дослідженнь Науково-дослідної судово-експертної установи із залученням наукових, науково-технічних і профільних експертів.
Експертами було встановлено, що причинами виникнення аварійної ситуації є:
- оправа тунелю згідно з проєктом повинна експлуатуватися при значно меншому рівні ґрунтових вод;
- оправу тунелю збудовано неякісно з порушенням допусків монтажу кілець;
- жорсткість тунелю нижча проєктної – з причини застосування стінових блоків замість лоткових (зменшена товщина та відсутність ребер).
“Згідно з висновками, усі необхідні регламенті роботи з утримання та обслуговування тунелю проводились відповідно до встановлених вимог. Варто зазначити, що лівий перегінний тунель, який збудовано повністю тунелепрохідницьким комплексом, перебуває в належному технічному стані, що також підтверджує дотримання всіх регламентних робіт службою, що експлуатує та утримує підземні споруди”, – повідомили в КМДА.
Happy end, але чи дійсно це кінець?
Згодом було ще декілька апдейтів від Кличка: 7 серпня, 22, 30 тощо. А 23 серпня власник компанії “Автострада”, яка проводить ремонтні роботи, Максим Шкіль заявив, що роботи повністю завершаться до 10 вересня, що дозволить відновити рух поїздів між станціями до 15 вересня.
У ніч з 30 на 31 серпня оновленою ділянкою між “Либідською” та “Деміївською” пройшов перший пробний поїзд. Згодом тривала тестова обкатка поїздів і пусконалагоджувальні роботи. Усе це стало частиною фінального підготовчого етапу, який привів нас до довгоочікуваного “Завтра, 12 вересня, “синя” лінія метро відновлює роботу у звичайному режимі”.
Уже сьогодні Оболонсько-Теремківська лінія метрополітену запрацювала на повну. Згодом очікується плановий ремонт у перегоні між станціями “Почайна” та “Тараса Шевченка”, утім влада обіцяє, що для цього ремонту не будуть перекривати рух поїздів. Утім, якщо перекриття таки станеться, то до цього треба бути готовим. У своєму блозі ми розповідали про те, які проблеми створить перекриття тунелю між станціями “Почайна” і “Тараса Шевченка”.
Утім, ставити крапку в цій історії ще зарано. Винні і досі не притягнуті до відповідальності. Але насправді, навіть коли це станеться (або не станеться), це все ще буде замало для фіналу цієї історії. Фіналом має стати те, що влада нарешті почне ставити на перше місце підтримання існуючої інфраструктури в належному стані – метро і не тільки метро, а не будувати нову інфраструктуру, за якою теж потрібно доглядати. І хочеться вірити, що історія з тимчасовим перекриттям руху на частині Оболонсько-Теремківської лінії чомусь навчить столичну владу.
0 комментар(і/ів):