Як в транспортному плануванні години перетворюються на гривні?

Ви, напевно, звернули увагу, що в своїх регулярних звітах про трафік в Києві, які публікуються або на каналі або у пабліку на Facebook ми іноді говоримо, що, наприклад, “вчора транспортні втрати в Києві, без врахування громадського та екстреного транспорту, склали 45 млн. гривень”. Ви запитували нас – “як ми це розраховуємо?”. Ми відповідаємо.

Історично в транспортному плануванні на розвиток інфраструктури потрібно було витрачати великі кошти. Але як визначити на скільки це ефективно в порівнянні з іншими статтями витрат? Можливо, замість транспортної інфраструктури цей умовний мільярд варто витратити на медицину чи освіту?

Тоді народився метод соціально-економічної оцінки ефекту від капіталовкладень. І з тих пір все в плануванні фінансів стали монетизувати: ефект від освіти, медицини, безпеки, навіть вартість людського життя, втраченої внаслідок ДТП. Такий підхід дає можливість раціонально і ефективно розподіляти гроші між різними конкуруючими статтями витрат.

Однак, який ефект дає, наприклад, будівництво нового мосту? Тим більше, якщо проїзд по ньому буде безкоштовним. Щоб відповісти на це питання, потрібно визначити потенційний ефект від капіталовкладень в транспортну інфраструктуру. Як правило, це поліпшення транспортної доступності, що в свою чергу виражається в часі. Говорячи простіше: з новим мостом потрібно їхати на роботу не 60, а, скажімо, 45 хвилин. Тут – 15 хвилин це індивідуальний соціальний ефект. Щоб він став сумарним – потрібно порахувати економію часу для всіх транспортних кореспонденцій. Для цього використовуються транспортні макромоделі, та це тема для окремої статті.

Якщо умовний міст коштує умовний мільярд, а ефект від його реалізації оцінюється годинами, то як визначити доцільність цього будівництва? Правильна відповідь – монетизувати час, щоб гроші співвідносити з грошима.

Всі ми чули розхожу фразу: час – це гроші. Так ось, в транспортному плануванні вона розуміється буквально.

Перетворити 1 годину в еквівалент грошової вартості можна 2 шляхами. І в тому, і в іншому випадку нам потрібно оцінити вартість цієї години. Найпростіше це зробити за допомогою середньої вартості 1 години на ринку праці в цьому місті. Коли роботодавець відправляє свого підлеглого на ділову зустріч де-небудь в місті, він при цьому платить співробітнику за час проведений ним в дорозі за тарифом його ж заробітної плати. Так відбувається акт явної оцінки вартості часу.

Якщо середня зарплата в Києві становить, наприклад, 15 тис. грн, а середня кількість робочих годин – 22 дні х 8 годин = 176 годин, то середньогодинна зарплата буде 15 000 / 176 = ~ 85 грн. / год.

Станом на 1 вересня 2020 року, середня зарплата по Києву склала 17253 грн. Джерело: експрес-випуск Головного управління статистики в Києві. Отже середня вартість 1 години киянина склала трохи більше 98 грн.

Таким чином, економія кожної години часу при запуску нового моста, який ми навели як приклад, буде приносити 98 грн. соціально-економічного ефекту.

Другий спосіб – йти від ВВП (валового внутрішнього продукту). Це сама по собі складна оцінка, про яку можна говорити годинами. Але це не наша мета, тому давайте вважати, що ця сума 3659,8 долара на душу населення за 2019 рік є правильною.

Якщо в якості допущення ми приймемо, що ВВП виробляється тільки в робочий час, а робочих годин у нас 22 дні х 8 годин х 12 місяців = 2112 годин, то за кожну годину роботи ми можемо зробити 3659,8 / 2112 = 1,73 долара для ВВП. Це близько 50 грн. за нинішнім курсом.

Таким чином, кожну годину економії часу в дорозі дає теоретичну можливість виробляти 50 грн. ВВП.

Особисто ми вважаємо за краще використовувати оцінку еквівалента заробітної плати, оскільки загальна оцінка ВВП не враховує роль конкретного міста, а в оцінці бере участь все населення – правильно чи неправильно розраховане, включаючи і непрацездатне, яке нерідко взагалі нікуди не їздить.

Правильним рішенням було б встановлення спеціальних оцінок вартості часу, як зробили, наприклад, у Великій Британії. Там у 2002 році вартість часу водія автомобіля була оцінена аж в 26,43 фунтів.

У нас же таких методологій немає, тому еквівалент середньої вартості 1 години на ринку праці – це те, чим ми поки що можемо задовольнятися.

Можливо в майбутньому ми проведемо нове опитування мобільності, на зразок цього, куди включимо питання, на кшталт: “скільки ви готові доплатити у гривнях за можливість на 15 хвилин швидше дістатися до місця призначення?”. Так ми зможемо визначити вартість часу, як його оцінюють самі містяни.

Коли ми говоримо, що “вчора транспортні втрати в Києві, без врахування громадського та екстреного транспорту, склали 45 млн. гривень”, то це означає, що якщо взяти всі сумарні втрати часу за вчорашній день, які ми розраховуємо за допомогою TomTom і моделі міської мобільності Києва (ми писали про це тут) і помножити на вартість 1 години, то вийде 45 млн. гривень. Для монетизації транспортних втрат на громадському транспорті необхідно моніторити його затримки, чого зараз не відбувається, а для затримок екстреного транспорту потрібно приймати окрему оцінку, пов’язану зі здоров’ям і життям людей. Запиту на її розробку і використання нам допоки не надходило.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s