У чому вимірювати затори? У балах чи у відсотках?

Ми з колегами вже декілька місяців інформуємо вас про трафік у Києві. В якості основного джерела інформації ми наразі використовуємо дані авторитетної компанії TomTom. На щастя, ця глобальна компанія звернула увагу на наш ринок і почала з 2018 року моніторити і публікувати дані про трафік у Києві, а з цього року – ще й для Дніпра, Харкова і Одеси.

Традиційно Київ ніколи не вимірював показники свого трафіку. Це створює деякі абсурдні ситуації у спробі керувати тим, що ти не вимірюєш: наприклад, Київ може змінити циклограму будь-якого світлофора у місті. Але Київ не може виміряти – стало після цього краще чи гірше. При чому, локальне покращення чи погіршення не означає, що глобальна ситуація із трафіком змінилася відповідно.

Ще із цікавого, коли київський міський голова Віталій Кличко залучив до роботи в якості свого радника Максима Бахматова, той пообіцяв за декілька місяців покращити ситуацію із трафіком в Києві на 20%. Проте, яке було здивування Максима, коли він дізнався, що транспортну ситуацію у Києві не вимірюють і не можна покращити на 20% те, що тобі невідомо. З того часу з’явився попит на наш моніторинг і оцінку.

Колись, російська компанія, що нині під санкціями, вимірювала затори у Києві у балах: від 1 до 10. Ми точно не знали, що це означає і російська компанія не поспішала ділитися методологією знаходження цих відносних показників. Та це було досить інтуїтивно з точки зору сприйняття пересічного користувача цієї інформації. 1 – все вільно, 5 – є відчутні затримки, 10 – все стоїть.

Проте, це дуже коректно саме вимірювати балами (на відміну від донесення інформації до споживачів), бо завжди це відносні показники і при зміні методології у зв’язку наприклад зі зміною ситуації, ці бали вже не можна порівнювати між собою.

Компанія TomTom по всьому світу йде іншим шляхом і вимірює затори у відсотках. Так само ми транслюємо інформацію її споживачам. Та що означає затримка у, скажімо, 50%?

Уявіть свій звичайний шлях з дому на роботу на авто. І ось вам треба їхати вночі (скажімо, спрацювала сигналізація і саме вам треба перевірити що і як), коли майже немає іншого трафіку. Ви сідаєте в авто і їдете: дотримуєтесь швидкісного режиму, знаків, стоїте на працюючих світлофорах. Так от, для цієї поїздки ваша затримка буде дорівнювати приблизно 0% і буде складати в середньому для Києва 30 хвилин.

Як ми порахували що саме 30? У транспортній моделі: ввели всі можливі елементи вулично-дорожньої мережі і їх параметри, потім розрахували всі шляхи між всіма транспортними районами Києва (їх більше 400) у порожній мережі. Середній час поїздки для порожнього міста вийшов приблизно 30 хвилин.

Тепер уявіть цю поїздку вранці. Ви їдете тим самим або іншим маршрутом, але інші люди також кудись поспішають. І ось ви замість 30 хвилин як то було вночі, витрачаєте всі 45 хвилин. Ваша затримка дорівнює 45 хвилин (фактично) – 30 хвилин (у порожній мережі) = 15 хвилин затримки / 30 хвилин (у порожній мережі) х 100%.

Відповідно, затримка 100% означає поїздку у 60 хвилин, а 150% – 1:15.

Можливо, на перший погляд це здається складніше за бали, проте коли дізнаєтеся суть, все виглядає дуже логічно. І головне, порівняння затримок між собою тоді більш ніж коректне.

Як вони (TomTom) це збирають? Взагалі, є декілька підходів. На жаль, жодна комерційна компанія не розкаже деталей своїх методологій. Скоріш за все колеги аналізують перегони – вулиці між перетинами. У них є нормативний час проїзду ділянки (вночі) і фактичний (на основі реальних GPS треків, що прив’язуються до відрізку). Далі – інтерполяція або екстраполяція і визначення затримки. Потім – збір даних по всьому місту і співставлення затримки до відстані. Так і виходять наші відсотки?

Де TomTom бере інформацію? Ті самі треки. Це комерційна таємниця, проте TomTom є партнером Apple у продукті Maps, а також має партнерські відносини з Google, Uber і т.п. Колеги говорять, що бачать десь 10% нашого трафіку, що більш ніж достатньо, щоб робити оцінку затримок (має бути > 5%).

А вам більше подобаються бали чи відсотки?

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s