У цій статті міський планувальник Дональд Шоуп спробував обґрунтувати важливість заміни безкоштовних вуличних місць для паркування у Нью-Йорку платною моделлю паркування, а саме – районом з прибутковим паркуванням.
Нью-Йорк має проблему з паркуванням
Як казав президент району Мангеттен Марк Левін у 2018 році: “Кожен, хто коли-небудь шукав місце для паркування на Мангеттені, дуже добре знає, що це непростий процес”.
Безкоштовне, але дефіцитне паркування вздовж тротуарів створює цю проблему. Вражаючі 97% паркомісць у п’яти районах є безкоштовними. Але для того, щоб знайти одне з цих вільних безкоштовних місць, водії змушені довго кружляти по колу. Таке паркування створює затори, забруднює повітря, наражає на небезпеку велосипедистів і пішоходів та збільшує викиди вуглекислого газу. Шестимісячне дослідження, проведене у 15 кварталах Верхнього Вест-Сайду, показало, що пошук вільного місця для паркування біля бордюру призводить до 366 000 зайвих кілометрів пробігу на рік і спричиняє 22 тонни викидів CO2 на квартал. Жителі Нью-Йорка навіть гинули в бійках за вільні місця на узбіччі – суперечка через паркування спричинила перше в місті вбивство у 2023 році, всього за кілька годин після настання Нового року.
Очевидний спосіб вирішити проблему нестачі паркомісць – встановити ціни на основі попиту, які б залишали вільними одне-два паркомісця в кожному кварталі. Ціни високі, коли попит високий, і низькі, коли попит низький. Паркувальні місця добре використовуються (більшість з них зайняті) і легкодоступні (кілька вільних). Але паркування на узбіччях за ціною, що залежить від попиту, так і не було запроваджено в Нью-Йорку. Будь-який обраний чиновник, який хоча б подумає про встановлення цін на паркування на основі попиту, ймовірно, побачить у цьому швидкий шлях до політичного самогубства.
Для управління паркуванням вздовж тротуарів штат Нью-Йорк розглядає можливість прийняти законодавство, яке дозволить містам створювати зони паркування, де мешканці платитимуть до 30 доларів на місяць (1 долар на день) за паркування на вулиці. Такі дозвільні райони добре працюють там, де є достатньо паркувальних місць для всіх мешканців, але не в таких місцях, як Мангеттен, де кількість мешканців суттєво перевищує кількість паркувальних місць. Наприклад, у Верхньому Вест-Сайді Нью-Йорка на один необлікований тротуар припадає 18 мешканців. Якщо продається забагато дозволів, то це лише ліцензії на полювання, і мешканці надалі будуть незадоволені. Але якщо кількість дозволів буде обмежена кількістю місць вздовж тротуарів, кілька щасливчиків зможуть паркуватися на вулиці всього за долар на день, поки всі інші стоятимуть у списку очікування.
Існує кращий спосіб вирішити проблему паркування біля бордюрів
Низка міст США створили райони з прибутковим паркуванням, які стягують плату за паркування на основі попиту в межах певної території, а отримані кошти використовують для оплати громадських послуг у кварталах, де встановлено паркомати. Мета району з прибутковим паркуванням – переконати людей у необхідності платити за паркування біля бордюру, прив’язуючи цю плату до видимих переваг району. Якщо люди побачать суттєві вигоди від надходжень від паркоматів, може з’явитися нове золоте правило встановлення цін на паркування: брати з інших стільки, скільки б вони брали з вас.
Район з прибутковим паркуванням – це визначена територія, частина чистого доходу від паркоматів та/або дозволів на паркування в якому повертається до влади району, та призначена для проєктів благоустрою.
Доходи, отримані від паркоматів, можуть бути використані для оплати громадських послуг, таких як ремонт тротуарів, висадка вуличних дерев або інші заходи з покращення благоустрою. Не всі платитимуть за паркування біля бордюру, але всі отримають вигоду від громадських послуг. Наприклад, Боулдер, штат Колорадо, використовує доходи від паркоматів у центрі міста для купівлі проїзних для всіх працівників центру. Водії, які паркуються на вулиці, субсидують пасажирів, які їздять на автобусі. Якщо дохід від паркоматів оплачує громадські послуги, яких хочуть мешканці та власники бізнесу, і які вони отримають лише за умови, що місто стягуватиме плату за паркування біля бордюру в їхньому районі, ринкові ціни починають набувати політичного сенсу.
Райони з прибутковим паркуванням найкраще працюють у густонаселених районах, де місця для паркування переповнені, громадські послуги недостатньо розвинені, а більшість мешканців не мають власних автомобілів або паркуються поза вулицею. Верхній Вест-Сайд відповідає всім трьом критеріям. Більшість мешканців цього заможного району можуть дозволити собі купити автомобіль, але не мають власної машини, тому що їм доведеться платити за паркування поза вулицею або шукати вільне місце вздовж тротуару.
Скільки прибутку могло б приносити паркування біля бордюр Верхнього Вест-Сайду? Щоб оцінити цей дохід, можна подивитися на ціни прилеглих позавуличних парковок. Ціни на паркування поза вулицею коливаються від $35 до $147 на день, з медіаною $62. При ціні $62 на день ($2,60 на годину) і заповнюваності 85% (щоб забезпечити кілька вільних місць), 12 300 вільних паркомісць Верхнього Вест-Сайду приносили б $237 млн на рік.
Припустимо, що місто витратить цей дохід на купівлю проїзних на метро (33 долари на тиждень) для кожного з 111 000 домогосподарств Верхнього Вест-Сайду. Загальна вартість становитиме $189 млн на рік. Решту коштів можна було б використати на прибирання та обслуговування 14 станцій метро Верхнього Вест-Сайду. Паркувальники покращили б життя набагато більшій кількості пасажирів громадського транспорту. Доходи від паркування дозволять оплачувати проїзд у громадському транспорті, а безкоштовний проїзд для мешканців збільшить кількість пасажирів метрополітену.
Місто, де всі з радістю платять за безкоштовне паркування інших, – це рай для дурнів
Райони з прибутковим паркуванням також можуть відіграти певну роль у прагненні міста позбутися сміттєвих пакетів, які зараз нагромаджуються вздовж тротуарів. Замість цього можна встановити декілька великих сміттєвих контейнерів вздовж тротуарів у кожному кварталі. Департамент санітарії Нью-Йорка підрахував, що сміттєві контейнери замінять приблизно 150 000 паркувальних місць вздовж тротуарів, що звучить як багато, але це лише 5% від 3 мільйонів паркувальних місць у місті. Ціни на решту 95% паркомісць, що залишилися, зростуть, щоб у кожному кварталі залишалося одне-два вільних місця, а невелике зменшення кількості паркомісць навряд чи буде помітним.
Замість того, щоб платити високі ціни за паркування вздовж тротуарів, більшість постійних паркувальників, які паркуються на довгий час, переїдуть на позавуличні місця, де ціни коливаються від $550 до $900 на місяць, або продадуть свої автомобілі. Місто могло б використати частину нових надходжень від паркування вздовж тротуарів, щоб запропонувати програму “готівка за старі машини” для викупу старих автомобілів у мешканців нових районів, що мають дозвіл на паркування. Компанії каршерінгу могли б орендувати звільнені бордюри, а спільне користування автомобілями принесло б користь мешканцям, які не мають власної машини, але час від часу хочуть нею користуватися. Відносини між автомобілями та людьми змістяться від власності для небагатьох до доступності для багатьох.
Ціни на паркування на основі попиту нагадують міську акупунктуру: проста зміна у критичній точці – у даному випадку на узбіччі – може принести користь усьому місту. В іншій медичній метафорі вулиці нагадують кровоносні судини міста, а переповнені безкоштовні паркомісця нагадують бляшки на стінках судин, що призводять до інсульту. Ринкові ціни на паркування біля бордюрів запобігають утворенню міських бляшок.
Як і у випадку зі звичайними районами з дозволами на паркування, райони з прибутковим паркуванням можуть бути створені в кварталах, де більшість мешканців підписують петицію з відповідним проханням. У цьому демократичному процесі, що відбувається по кварталах, більшість мешканців кварталів, де кількість людей перевищує кількість місць для паркування, ймовірно, оберуть кращі громадські послуги. Паркувальники стануть платними гостями, а не дармоїдами.
Міста надають безкоштовне паркування кільком щасливчикам і нічого не дають людям, які не можуть дозволити собі автомобіль
Мешканці, які не зберігають свої автомобілі на вулиці, можуть почати розглядати цінні тротуарні місця як потенційне джерело громадських послуг і сприймати безкоштовне паркування так само, як орендодавці сприймають контроль над орендною платою. Безкоштовне паркування – це контроль над орендною платою для автомобілів. Нині проблема полягає в тому, що міста надають безкоштовне паркування кільком щасливчикам і нічого не дають людям, які не можуть дозволити собі автомобіль.
Встановлення ринкових цін на паркування на узбіччі та витрачання доходів на громадські послуги допоможе більшості малозабезпечених людей у Верхньому Вест-Сайді з двох причин. По-перше, безкоштовне паркування не допоможе 73% домогосподарств, які не мають власного автомобіля. По-друге, середній дохід домогосподарств, що володіють автомобілями, майже вдвічі вищий, ніж домогосподарств, що не мають автомобілів. Заможні водії отримують більшу частину безкоштовного паркування, а більшість бідних людей не отримують нічого.
Ці дані стосуються нью-йоркського Верхнього Вест-Сайду, але щільні райони з переповненими паркувальними майданчиками зустрічаються в містах по всьому світу. Такі мегаполіси, як Бангкок, Каїр, Лагос і Мумбаї, найбільше виграли б від платних парковок і кращих громадських послуг.
Райони з прибутковим паркуванням можуть зробити міста більш багатими і більш рівними, економічно ефективними і соціально справедливими. Повернення рівного доходу на душу населення за додаткові громадські послуги в усіх районах з прибутковим паркуванням забезпечить рівність по всьому місту. Райони з вищими цінами на паркування субсидіюватимуть райони з нижчими цінами. Резервування частини надходжень для дискреційних бюджетів членів міської ради на громадські послуги продемонструвало б обраним посадовцям та їхнім виборцям переваги стягнення плати за паркування біля бордюрів.
Безкоштовне паркування накладає стільки витрат – згаяний час на пошук вільного місця, затори на дорогах, забруднене повітря і втрачені громадські послуги – що мешканці районів з прибутковим паркуванням отримають набагато більше, ніж втрачають люди, які паркуються безкоштовно на узбіччі. Райони з прибутковим паркуванням можуть стати каталізатором великих міських реформ.
Джерело: https://www.bloomberg.com/news/articles/2023-05-24/how-parking-benefit-districts-could-transform-new-york-city
Переклад: Катерина Нагорна
0 комментар(і/ів):