Сяючий новенький електромобіль мчить по вільній дорозі, легко маневруючи вузькими вулицями. Його лакофарбове покриття є бездоганним, а його двигун – електричним, чистим та безшумним. Під’їжджаючи до місця призначення, його вже чекає вільне паркомісце.
Однак це реклама. Насправді у Великобританії рух майже всюди є повільним, а дороги забитими. Подорож на відстань у 60 миль (96 км) по дорогах зі дозволеною швидкістю 60 миль на годину займає 85 хвилин – середня швидкість при цьому становить 42 миль на годину (67 км/год).
Водії вже володіють 32 мільйонами автомобілів – це на 28% більше, ніж у 2001 році. До 2050 року за прогнозом у Великобританії буде 44 мільйони автомобілів, тому варто почати шукати місце для паркування вже зараз.
Минулого року уряд оголосив про економічний пакет у розмірі 2,8 мільярда фунтів стерлінгів, щоб заохотити водіїв переходити на більш екологічні транспортні засоби. Він включав інвестиції в розмірі 1,3 мільярда фунтів стерлінгів в зарядну інфраструктуру, а також знижки до 2 500 фунтів стерлінгів на автомобілі з низьким рівнем викидів вартістю менше 30 000 фунтів стерлінгів.
Проте Інститут досліджень публічної політики (IPPR) попереджає, що замість покращення якості повітря за рахунок зниження викидів вихлопних газів, ці стимули ризикують зробити автомагістралі набагато більш завантаженими і як наслідок повільнішими, оскільки люди купують так звані «транспортні засоби з нульовими викидами» не відчуваючи жодної провини за стан довкілля.
Дійсно, наразі продажі акумуляторних електромобілів, які британський уряд позиціонує як транспортні засоби з нульовими викидами, зросли на 73% порівняно з минулим роком.
Але хоча викиди вихлопних газів дійсно можуть зменшитися, проте так звані «супутні викиди», необхідні для створення, зарядок та обслуговування цієї армії автомобілів, будуть зростати зі зростанням кількості власників автомобілів.
Супутнє збільшення заторів пояснюється одним простим фактом – автомобілі в нинішньому вигляді фізично не мають достатньо простору. Вони займають у 7 разів більше місця, ніж велосипед, але зазвичай перевозять лише до п’ятьох осіб. Часто ця цифра значно нижча.
У червні RAC Foundation опублікував звіт, який показав, що автомобілі порожні та припарковані 23 години з кожних 24. Ними користуються лише 1 годину на день. Багатьом не вистачає місць для паркування.
«Всім відомо, що не вистачає місця для паркування. Багато хто не мають паркомісця біля будинку, а паркування в межах вулиць може бути дійсно хаотичним та не гарантованим», — каже професорка Джилліан Ейнейбл з Лідського університету.
Якщо всі 18 мільйонів домогосподарств, які володіють автомобілями, не матимуть доступу до зарядки, ймовірно, доведеться включати так звану «паркувальну політику».
«Люди, у яких є електромобілі, отримають право на певні місця для паркування автомобілів, а ті, хто не має електромобілів, будуть ще більше обмежені з точки зору простору», – стверджує професорка.
Щоб контролювати ці битви за територію, буде потрібно більше простору або на дорозі, або на тротуарі. Тому комусь доведеться поступитися місцем.
Заохочення володіння електромобілем може лише погіршити ситуацію. «Те, як ми використовуємо нашу вулично-дорожню мережу, наразі є досить шаленим, і електрична мобільність додасть ще більше цього безумства», – вважає Марк Фрост, очільник The Transport Planning Society (TPS).
Його аргумент полягає в тому, що поїздки електромобілями будуть дешевими. Витрати на їхню зарядку вдома становитимуть лише частку від ціни повного бака бензину. І, витративши тисячі на автомобіль, який продається як «етичний і чистий», водії, зрозуміло, захочуть насправді активно користуватися ним.
«Це потенційно може призвести до справжньої лавини електричних заторів та електричного трафіку в мережі», – відмічає Фрост.
Автоклуби, де учасники погодинно орендують та діляться своїми автомобілями, є одним із рішень для обмеження володіння приватним транспортом, водночас таким, що дозволяє зберегти транспортну доступність там, де немає інших варіантів.
Ще більш амбітно виглядають парки самокерованих транспортних засобів, які можуть переміститися на заміську автостоянку, коли попит на них є низьким. Але щоб вони стали можливими, можуть пройти десятиліття.
Транспортна планувальниця Люсі Марстранд-Тауссіг консультувала уряд щодо пішохідних та велосипедних переміщень. Вона стверджує, що масштаби витрат на дороги не мають сенсу: «Ми знаємо, що нові дороги викликають затори і нагрівають планету, створюючи більше проблем».
За її словами, електромобілі мають бути другорядними, а уряд має інвестувати набагато більше в економічніші види транспорту – громадський транспорт, піші та велосипедні переміщення.
Вона зазначає, що 58% автомобільних поїздок у Великобританії відбуваються на відстань менше п’яти миль, тому існує величезний потенціал для скорочення автомобільного руху.
«Більшість наших коротких поїздок відбувається в міських районах, тому насправді в містах нам потрібно значно більше витрачати на пішохідний рух та їзду на велосипеді», – відмічає планувальниця.
Але це не повинно зачіпати сільські райони, де обмеженість пропозиції громадського транспорту часто означає, що автомобіль часто є єдиним варіантом.
У липні Міністерство транспорту підтвердило зобов’язання Великобританії в розмірі 2 мільярдів фунтів стерлінгів на активні (вело та піші) переміщення протягом п’яти років, але пані Марстранд-Тауссіг каже, що цього недостатньо.
«Здається трохи дивним, що протягом каденції цього парламенту ми шукаємо 27 мільярдів фунтів стерлінгів на нові дороги, тоді як на активізацію піших та велосипедних переміщень нам потрібно лише 6 мільярдів фунтів стерлінгів», – каже вона.
У департаменті транспорту кажуть, що мова не йде ні про покращення доріг, ні про велосипедну та пішохідну інфраструктуру. Там підкреслюють, що «за будь-якого сценарію» більшість тривалих пасажирських і вантажних поїздок здійснюватиметься автомобільним транспортом, тому модернізація мережі доріг у Великобританії «залишається життєво важливою».
«У той же час ми інвестуємо безпрецедентне фінансування, щоб зробити громадський транспорт, їзду на велосипеді та піші прогулянки природним першим вибором для всіх, хто може скористатися цими можливостями – особливо для коротких переміщень», – кажуть у департаменті.
Пані Марстранд-Тауссіг та інші вважають, що дороги також мають бути доступними для тих, хто не має автомобілів.
«Дороги становлять приблизно ¾ всього громадського простору. За справедливістю кожен, а не тільки водії автомобілів, повинен мати можливість користуватися ними», – підкреслює Марстранд-Тауссіг.
Джерело: https://www.bbc.com/news/business-56748346
0 комментар(і/ів):