“Люди іноді емоційно пов’язані з маршрутами”: як у Талліні борються з радянським сприйняттям громадського транспорту

Поділитися:
ДослідженняДумкаІнноваціїІнструкціяСвіт

Громадський транспорт у Таллінні є безкоштовним з 2013 року – таке політичне рішення було прийняте з метою полегшити життя громадян. Екологічні мотиви були другорядними, але, оскільки все більше міст прагнуть декарбонізуватися, європейська столиця стала несподіваним першопрохідцем.

І після того, як Таллінн був обраний “Зеленою столицею Європи 2023”, він не збирається спочивати на лаврах у сфері чистого транспорту та інших аспектах міського життя. 

Чи був безкоштовний громадський транспорт у Таллінні успішним?

Десятиліття потому талліннці поступово звикали до того, що вони платять за міські автобуси, трамваї, тролейбуси та міські поїзди своїми податками. Єдиний транспортний проїзний – “зелена картка” – спрощує ситуацію, але це не беззаперечний успіх.

За офіційними даними, у 2013 році кількість поїздок зросла на 6,5% з незначними коливаннями до 2019 року.

“Безкоштовний громадський транспорт не є золотим ключем і вирішенням усіх проблем, – пояснює заступник мера з питань транспорту Владімір Свет. – Це не панацея. Тому потрібно також думати про розвиток мережі. Треба думати про пішохідну інфраструктуру, пов’язану з інфраструктурою громадського транспорту”.

Як змінюється мережа громадського транспорту в Таллінні?

У вересні 2023-го місто кипіло дорожніми роботами, у тому числі з будівництва нової трамвайної лінії, яка пролягатиме між портом, станцією Rail Baltica – нової високошвидкісної залізниці для Східної Європи – та аеропортом.

Свіжою червоною фарбою були позначені нові смуги для велосипедистів, кількість яких у Таллінні зростає. Асфальт все ще блищить на вулиці Вана-Каламайя, яка була перепланована для заохочення пішохідного та велосипедного руху.

З’являються й інші транспортні лінії, які краще з’єднуватимуть різні райони міста між собою та всередині них, відповідно до більш локалізованого бачення міста.

Усі ці зміни вимагають ретельного аналізу даних (більшість автобусів і трамваїв мають детектори для підрахунку попиту на різних зупинках) і “дуже інтенсивного діалогу між містом і місцевими громадами”, – пояснює заступник мера з питань транспорту Владімір Свет.

Як створити правильну мережу громадського транспорту?

“Один з найбільших викликів для нас – створити більш ефективну мережу громадського транспорту, але при цьому не втратити людей, які ним користуються. А іноді, я б сказав, навіть емоційно пов’язані з маршрутами, якими вони користувалися протягом, можливо, 50 років. Намалювати нові лінії на карті не так вже й складно. Складніше створити систему, в якій люди будуть вірити, що рішення приймаються в їхніх інтересах”, – зазначає Свет.

Місту доводиться боротися зі ставленням, сформованим під час розпаду Радянського Союзу:

“Оскільки володіння автомобілем було обмежене до відновлення незалежності Естонії в 1991 році, автомобіль став розглядатися як символ статусу, тому ми трохи боремося з цим поняттям”, – зазначає керівник департаменту міського планування Таллінна Кайді Пилдоя.

Інший міський планувальник вважає, що Таллінн “занадто далеко зайшов в інший бік”, ставши індивідуалістичним, орієнтованим на автомобілі суспільством. Створення більшого простору для громадського транспорту та інших форм громадського простору є своєрідним актом відновлення балансу.

Важливо зазначити, що Естонія посідає друге місце в ЄС за часткою легкових автомобілів, старших за 20 років (33,2%, після Польщі). Уряд прагне запровадити податок на автомобілі у 2024-му році, що підштовхне людей до вибору менш забруднюючих моделей.

На дороги Таллінна виїжджають безпілотні автобуси

Соціальні зміни потребують часу, але підприємницький дух Естонії є чудовим стимулом.

У вересні в районі Кадріорг мешканці Таллінна отримали можливість користуватися безкоштовним безпілотним автобусом, розробленим компанією Auve Tech OÜ, що займається виробництвом автономних транспортних засобів. Ідея полягає в тому, що його можна використовувати як “автобус останньої милі” – аби доставити людей у віддалені села, куди більший автобус немає сенсу запускати.

Маленький електробус має наліпку “я ще навчаюсь”. Керівник проєкту Дейвіс Сепп сумнівається, що колись відклеїть її. У 2018 році він міг їздити лише по прямій, але завдяки аналізу даних технологія швидко розвивається.

Автобус здатний розпізнавати об’єкти на відстані 25 метрів попереду і збоку, тому він рухається з максимальною швидкістю 20 км/год. Основна проблема полягає в інших учасниках дорожнього руху – “грубих водіях”, як описує їх Сепп, “людях, які не знають, як поводитися з автономними транспортними засобами”, або які не запрограмовані бути такими прихильниками дотримання правил.

Автобус пройшов випробування в різних кліматичних умовах по всьому світу, від -20 до +30 градусів, від Японії до Близького Сходу.

“Мені подобається називати його музейним автобусом, – каже Сепп, –  Я вже на порозі нового покоління”.

Bikeep: Екоінновація, що робить Таллінн більш дружнім до велосипедистів

Крістіан Лінд, генеральний директор і співзасновник компанії Bikeep, яка забезпечує безпечні громадські велопарковки, частково завдячує успіху своєї компанії підприємницькому середовищу Естонії.

“В естонців є сильне бажання розвивати власну країну у щось потужне, тому що ми маємо дуже сильні почуття до своєї країни”, – пояснює він. Після відновлення незалежності з’явилося загальне бажання надолужити згаяне. І зробити це можна в новий, інноваційний спосіб.

Самопроголошений “ентузіаст громадського життя” Лінд зробив характерний внесок у 2013 році.

“Річ у тім, що наші велосипеди вкрали, а всі засновники – інженери-механіки, а інженери-механіки, як правило, вирішують проблеми, створюючи машини. Тож це наша машина для вирішення проблеми”, – пояснює Лінд.

“Машина” – це елегантний металевий кронштейн, який щільно охоплює ваш велосипед, чи, радше, кілька таких кронштейнів, доступ до яких здійснюється через додаток. Найголовніше, що велосипедисти можуть користуватися ним абсолютно безкоштовно; місцеві компанії, які інвестували в це бачення сталого транспорту, долучилися до покриття витрат.

Лінд є велосипедистом, який їздить на велосипеді цілий рік, навіть у розпал сніжної талліннської зими, тому радий бачити, що за останні кілька років велосипедна інфраструктура міста розвивається, і, в результаті, більшість велосипедистів виїжджають на дороги.

“Статус Європейської зеленої столиці стимулює ще більші зміни, оскільки місто прагне відповідати цьому званню”, – переконаний Лінд, який власне є амбасадором проєкту.

Як і багато інших естонських рішень – від Skype до Bolt – Bikeep експортується в десятки інших країн. Не існує універсального рішення, коли йдеться про мережу мультимодального транспорту в межах міста, адже всі вони так чи інакше є продуктом історії. Але іншим містам світу є чому повчитися у Таллінна.

У зв’язку з тим, що французьке Монпельє планує зробити громадський транспорт безкоштовним у грудні, чиновники цього міста на початку цього року відвідали Таллінн, щоб зустрітися з талліннськими експертами і побачити систему на практиці.

“Можливо, – каже заступник мера Свет, – щоб уникнути деяких речей, які ми зробили неефективно, і зробити їх ще кращими. Щоб потім ми могли вчитися у них”.

 

Джерело статті https://www.euronews.com/green/2023/10/04/tallinn-cars-were-a-status-symbol-after-the-soviets-now-bike-bus-and-tram-are-overtaking 

Переклад: Катерина Нагорна

Сподобалось?

Підтримати
Опубліковано: 23.02.2024
велосипедгромадський транспортмобільністьТаллінн

0 комментар(і/ів):

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ми використовуємо файли cookie для аналітики та вдосконалення нашого сайту. Ви погоджуєтеся на використання наших файлів cookie, закриваючи це вікно повідомлення або продовжуючи використовувати наш сайт. Щоб дізнатися більше, перегляньте нашу оновлену Політику конфіденційності.

Прийняти