
Сьогодні вулиці українських міст важко впізнати. Зник жвавий рух, затори перемістилися з перехресть до блокпостів на міжміських трасах. Однак скаженого пса буде приборкано та мирне життя повернеться у наші міста. Разом з ним повернеться і потреба у вимірюванні об’єктивних показників оцінки дорожнього руху.
Ми багато розповідали у блозі про методи вимірювання затримок та формування рейтингу заторів на основі великих даних. Сьогодні подивимось на ще одну методику вирішення цієї задачі — Global Traffic Scoreboard від компанії INRIX. Останній звіт за 2021 рік містить достатньо узагальнені пояснення щодо методології, тому при написанні блогу ми викорстали звіт за 2017 рік. Практичного значення для оцінки наших міст рейтинг INRIX не має, бо жодне українське місто вони не розглядають, тому розглянемо не конкретні показники, а методологію.
Оцінка INRIX є дещо складнішою ніж методи, описані раніше через індивідуальний підхід до кожного міста та більшу деталізацію. Проте головним джерелом даних залишаються так звані Flow Car Data (FCD), записані навігаторами, телефонами та іншими пристроями реальні треки автомобільних поїздок. Алгоритм INRIX класифікує кожну секунду поїздки або як перебування у заторі, або як рух у вільному потоці. Затором вважається швидкість менша за 65% від швидкості вільного руху. Таким чином, алгоритм розраховує відсоток часу у заторі.
Аналізуючи щільність руху за даними мільйонів поїздок, алгоритм для кожного досліджуваного міста формує абрис заселеної території — Urban Area. В межах її виділяються downtowns — основні райони тяжіння (робочі місця, бізнес) та оточуючі їх житлові території. Затори досліджуються не для всіх доріг, а тільки для головних магістралей, що забезпечують рух до downtowns.
Рівні затримки у русі оцінюються окремо для 7 категорій:
- пікові періоди на хайвеях всередині та навколо міста
- пікові періоди в середині міста
- денний (міжпіковий) час на хайвеях
- денний (міжпіковий) час в середині міста
- пізній вечір/ніч на хайвеях
- пізній вечір/ніч в середині міста
- вікенд на всіх дорогах.
Простий середній рівень затримки розраховується як незважене середнє між цими сімома показниками. Далі ці самі сім показників зважуються відносними об’ємами трафіку, а потім ще зважуються середнім часом поїздки. Для цього беруть до уваги розмір міста. Таким способом розраховується співставне для різних міст та країн значення INRIX congestion index.

Додатково через середній рівень затримки та середній час поїздки, характерний для конкретного міста, розраховують денні абсолютні втрати часу середнього водія, які потім перераховують у річні (для 240 робочих днів).
Окремо розраховуються прямі та непрямі економічні втрати від заторів для США, Великобританії та Німеччини.
Прямими втратами є:
- грошова оцінка вартості часу, проведеного у заторі (в тому числі збільшення планового часу поїздки через очікування затримки);
- вартість додатково витраченого палива;
- соціальна вартість додаткових атмосферних викидів.
Прямі втрати розраховуються окремо для трьох режимів — поїздки на роботу, бізнес поїздки та інші поїздки — через різні значення вартості часу та різну наповнюваність автомобілів у різних режимах). Показники вартостей часу беруться з економічної статистики відповідних країн.

Непрямі витрати полягають у збільшенні витрат домогосподарств через затримки (ті самі показники — час та паливо). Оцінюють окремо для легкого транспорта доставки (van) и великого вантажного транспорту (truck).
Разом ці показники дають корисну картину розуміння індивідуальних та суспільних втрат, що спричинені заторами у найбільших містах світу.
0 комментар(і/ів):