Перший електровелосипед, який не потребує акумулятора – у чому його секрет?

Поділитися:
ДослідженняДумкаІнноваціїІнструкціяСвіт

Виробництво акумуляторів споживає багато природних ресурсів, таких як літій або рідкісноземельні елементи (скандій, ітрій, лантан і 14 елементів сімейства лантаноїдів), які вимагають великих і часто шкідливих для довкілля процедур видобутку. Однак французький підприємець Адрієн Лелівр розробив новаторське, екологічне рішення.

Винахідник має досвід роботи в галузі електроніки, а отже розробив і запатентував електровелосипед під назвою Pi-Pop, який використовує не літієві батареї, а суперконденсатори.

“Система заряджається, коли рух легкий, і коли велосипед гальмує, а потім енергія повертається назад, коли це необхідно”, – зазначає Лелівр, директор STEE, компанії, яка розробила велосипед.

Якщо пояснити це простіше, то суперконденсатор накопичує енергію електростатичним способом, або шляхом повільного заряду. Натомість літієва батарея накопичує енергію в результаті хімічної реакції. Тобто суперконденсатор може накопичувати і віддавати енергію дуже швидко, коли вона потрібна. У випадку з велосипедом це означає накопичення енергії, коли людина крутить педалі або гальмує, і використання заряду більш складних дій, таких як перезапуск або їзда в гору.

За підрахунками Лелівра, заряду суперконденсаторів достатньо для подолання підйому на висоту 50 м, якщо їх попередньо зарядити на рівнині, що робить велосипед придатним для використання у близько 80% європейських міст.

Концепція суперконденсатора не є інновацією: перші такі батареї були виготовлені ще наприкінці 1970-х років. Сьогодні вони використовуються у фотоелектричних системах (таких як сонячні панелі), цифрових камерах і деяких гібридних або електричних транспортних засобах для покращення їхніх характеристик. Утім Лелівр зміг інтегрувати цю технологію для велосипедів.

У виробництві велосипеда не використовуються рідкоземельні матеріали, оскільки суперконденсатори виготовлені з вуглецю, провідного полімеру, алюмінієвої фольги та целюлози – матеріалів, для яких вже існують процеси переробки.

Також не потрібно чекати, поки велосипед зарядиться, що є ще однією перевагою у порівнянні з класичними електровелосипедами. Компанія також стверджує, що термін служби суперконденсатора становить від 10 до 15 років порівняно з п’ятьма або шістьма роками для літієвої батареї.

Наразі Pi-Pop виробляє 100 велосипедів на місяць. У майбутньому компанія має на меті виробляти тисячу велосипедів щомісяця до 2024 року. Лелівр також має європейські амбіції.

“У 2025 році ми хочемо вийти на європейський ринок, зараз ми обговорюємо можливість залучення фінансування”, – зазначає Лелівр.

Це може стати величезною можливістю для компанії, оскільки, за даними Євростату, ЄС імпортував 1,2 мільйона електронних велосипедів і 5,2 мільйона неелектричних (у п’ять разів більше, ніж було експортовано).

Джерело: https://www.euronews.com/next/2023/10/28/this-french-company-has-designed-the-first-e-bike-that-doesnt-need-a-battery

Переклад: Катерина Нагорна

Сподобалось?

Підтримати
Опубліковано: 01.03.2024
велосипедЄвропанульові викидистала мобільністьсталий розвиток

0 комментар(і/ів):

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ми використовуємо файли cookie для аналітики та вдосконалення нашого сайту. Ви погоджуєтеся на використання наших файлів cookie, закриваючи це вікно повідомлення або продовжуючи використовувати наш сайт. Щоб дізнатися більше, перегляньте нашу оновлену Політику конфіденційності.

Прийняти