Ми продовжуємо вдосконалювати нашу веб-карту Моделі моніторингу міської мобільності (4М) та додаємо на неї нові шари даних.
Цього разу вирішили подивитися не на завантаженість доріг, а на пасажирські потоки найпопулярнішого громадського транспорту Києва — метрополітену.
Через свою передбачуваність, швидкість, широку географію покриття й достатньо високу якість надання послуг серед інших типів громадського транспорту саме метро найчастіше обирають мешканці та гості Києва для своїх переміщень. Відповідно до опитування мобільності 2017 року*, 49% зі здійснених на громадському транспорті поїздок відбуваються з використанням метро. А щоденний пасажиропотік для Київського метрополітену (КМ) складає майже 1,45 млн людей, що для тримільйонного міста є вагомим показником!
Проте транспортні експерти вже протягом тривалого часу задають собі й міській владі непрості питання стосовно перспектив такого стану речей:
- Чи здатен Київський метрополітен і надалі приймати кількість пасажирів, що постійно зростає?
- Де саме цей поріг, за яким користування КМ стане критично некомфортним і небезпечним для пасажирів?
- Чи вже КМ на межі своїх можливостей, або ще є кілька років, щоб змінити тенденцію останніх десятиліть до невпинного збільшення навантаження на метро?
- У разі надзвичайних ситуацій, при яких КМ вимушений буде припинити свою роботу, чи стане це справжнім колапсом у житті міста?
- Які фінансові та інші збитки зазнає місто через відсутність гідних альтернатив для метро? Чи є план дій на випадок таких форс-мажорів?
- Будівництво нових станцій і ліній метро у першу чергу поліпшить мобільність у місті або ж створить критичне навантаження на КМ, що призведе лише до негативних наслідків для міста загалом?
- Чи є метро панацеєю, наприклад, для Троєщини? Або ж варто рівномірно розвивати і наземний, і підземний громадський транспорт, щоб уникнути монополії метро та зберегти рівень комфорту в користуванні ним?
На ці й інші питання ми не дамо відповідей у цій статті. Але озвучені вище запитання можуть підштовхнути до роздумів про перспективи громадського транспорту в Києві загалом і метрополітену зокрема.
Ми ж хочемо надати вам ще один інструмент для досліджень і аналітики — дані з Моделі міської мобільності за 2017 рік з пасажиропотоками Київського метрополітену: https://www.map.pro-mobility.org/
Інтерактивна карта 4М дозволяє дізнатися, яка кількість пасажирів щодоби проїжджає кожним із перегонів КМ. Для цього вам достатньо натиснути на ділянку метро, яка вас цікавить, — і в поп-ап вікні буде вказано кількість пасажирів (значення округлені до тисяч осіб).
Навіть з першого погляду помітно, що найзавантаженішою є Червона лінія метро, а особливо проміжок між станціями Вокзальна і Лівобережна. Серед причин високої популярності Вокзальної варто підкреслити фактор кінцевої швидкісного трамвая. Через відсутність прямого сполучення з центром міста, мешканці Борщагівки щодня масово навантажують Червону лінію метро. Вочевидь, і пересадкові станції Театральна і Хрещатик у години пік є надзвичайно популярними — впевнені, більшість читачів теж потрапляли у тисняву на цих станціях.
Крім того, вже зараз у пікові години поїзди курсують Червоною лінією з періодичністю у 90 секунд, що є мінімально можливим з технічної точки зору інтервалом руху. І це, здається, перший сигнал того, що у найближчому майбутньому місто буде вимушене розв’язувати проблему надмірного попиту на метро.
Одночасно із цим, у напрямку житлового масиву Виноградар Зелена лінія метрополітену має порівняно низькі пасажиропотоки. З одного боку, можуть виникнути питання, чи доцільно у першу чергу розбудовувати таке дороге метро саме в цьому напрямку, зважаючи на низький поточний попит. Але з іншого, після введення в експлуатацію всіх житлових комплексів в районі проспекту Правди та прямого доступу до метро мешканців Виноградаря, неодмінно зросте попит на цей напрямок. Що неминуче призведе до ще більшого навантаження на пересадкових станціях Золоті Ворота і Палац Спорту. Хоча не варто забувати й про інший варіант: можливо, мешканці Виноградаря перестануть створювати додатковий попит на Червону та Синю лінії, доїжджаючи щодня до них наземним транспортом, і таким чином лише врівноважать пасажиропотоки Київського метрополітену.
А чи цікаво вам порівняти теперішній стан із перспективним? Наприклад, що відбудеться з попитом на метро після добудови станцій на Виноградарі? Або яким стане розподіл та кількість пасажирів за умови будівництва четвертої лінії метро в повному обсязі? Чи лише станцій, які об’єднають Тараса Шевченка, Лук’янівську і Вокзальну, щоб розрахувати, скільки коштів буде витрачено задля будівництва цієї ділянки у співвідношенні до кількості перевезених пасажирів?
Модель міської мобільності дозволяє промоделювати будь-який із цих сценаріїв, що робить її безцінним інструментом для планування та ухвалення рішень.
Тому будемо раді почути, з якими ще сценаріями або шарами даних вам цікаво попрацювати для власних досліджень та аналітики? Які у вас є думки про майбутнє Київського метрополітену і транспортної системи загалом?
Будь ласка, залишайте ваші коментарі під дописом. Нагадуємо, що зараз на веб-карті також доступний шар даних з інтенсивностями індивідуального транспорту. І ми радо прислухаємося до ваших побажань стосовно розміщення нових шарів даних.
Звертаємо увагу, що досі триває тестування бета-версії карти. Тож якщо ви помітили якісь проблеми або можете і бажаєте допомогти в її розробці та вдосконаленні, будемо вдячні за зворотний зв’язок!
*опитування мобільності було проведено в листопаді-грудні 2017 року КМІС на замовлення А+С Україна шляхом CATI, вибірка 3000 респондентів, репрезентативна за адміністративними районами міста, статтю та віком.
0 комментар(і/ів):