Громадські простори: 10 принципів об’єднання людей та вулиць

Поділитися:
ДослідженняДумкаІнноваціїІнструкціяСвіт

34384838435_80f44ae47f_o

Наше враження від міста формується в основному від якості громадських просторів. Якщо вони не приємні та не захищені, або якщо вони передають почуття небезпеки, ми рідко повертаємося. Гарне планування цих просторів повинно бути правилом, а не винятком.

Серед міських будівель існує мережа простору, яка створює та зміцнює зв’язки на різних рівнях впливу. Громадські простори, які заповнюють міські прогалини життям, безпосередньо пов’язані з побудовою того, що ми називаємо містом і впливаємо на взаємозв’язки, що створюються між ними.

“Коли ми говоримо про вулиці та інші громадські простори міста, ми насправді говоримо про власну ідентичність міста. Саме в цих проявах виявляються людські взаємозв’язки та стосунки, різноманітність використання і призначення кожного місця, а також конфлікти та протиріччя суспільства” – пояснює Лара Качія, спеціаліст з міського розвитку в WRI Brasil Cidades Sustentáveis, в своїй дисертації “Urban mobility”.

33576336413_1f8327768c_o

Громадські простори формують громадські зв’язки в районах. Вони є місцями зустрічі і можуть сприяти політичній мобілізації, стимулювати дії та допомагати запобіганню злочинам. Вони є середовищем для взаємодії та обміну ідеями, які впливають на якість міського середовища. Хоча кафе, книжкові магазини та бари не вважаються “громадськими просторами”, мають аналогічні наслідки. Громадські простори також надають користь для здоров’я як фізично так і психічно: люди відчувають себе краще і, як правило, більш активні в привабливих громадських місцях.

Можна йти ще глибше і пов’язати наявність та планування громадських просторів з демократичними цінностями. Культура місця, її структура та соціальна ієрархія відображають спосіб, за яким загальні простори плануються, контролюються та використовуються. Як вказує Бен Роджерс, чим більш різноманітні та активні громадські простори, тим стає все більш рівноправним, процвітаючим і демократичним суспільство. Це твердження базується на самому визначені громадського простору: відкритому, вільно доступному та демократичному середовищі.

Хороший громадський простір – той, який відображає різноманітність та спонукає людей до спільного життя, створюючи необхідні умови для сталості, що заохочує людей бути на вулиці. Ця живучість просторів, приваблює людей. Те, що гарантує цю живучість – це можливість користуватися міськими просторами різними способами. Проект громадських просторів ( Project for Public Spaces – PPS) – некомерційна організація, яка надає допомогу людям у створенні та підтримці громадських просторів. PPS обговорює поняття “Сила 10”: хороший громадський простір повинен представити принаймні десять можливостей. Це включає в себе різні речі, які люди можуть робити там, і десять причин щоб знаходитися там. Без цих десяти речей ці ділянки стають місцем проїзду, де люди не хочуть бути з простої причини того, що їх там нічого не приваблює.

24313156670_0baaee8184_o

Нижче ми представляємо десять принципів, які слід розглянути для високоякісного громадського простору. Елементи пов’язані один з одним – активні фасади та конструкції в масштабах людини, наприклад, безпосередньо пов’язані з просуванням місцевої економіки. Це комбінація між ними, яка забезпечить доступні, справедливі та безпечні місця для людей.

  1. Різноманітність використання: сполучення житлових, офісних та комерційних просторів, таких як бари, ресторани, кав’ярні та місцева торгівля, приваблює людей та робить середовище безпечнішим та дружнішим. Різноманітність використання генерує зовнішні дії, які сприяють безпеці просторів: більше людей на вулиці допомагає запобігати злочинам. Однак це різноманіття повинно охоплювати увесь час дня. Якщо простори запрошують і працюють лише протягом дня, вони залишатимуться вночі небезпечними.
  2. Активні фасади: зв’язок між рівнем землі будівель, тротуаром і вулицею сприяє безпеці і привабливості міського дизайну. Візуально більш цікаві вулиці частіше використовуються людьми. Крім того, цей зв’язок впливає на сприйняття людьми міста і те, як вони повинні використовуватися: Джейн Джейкобс зазначає, що в основному вулиці та тротуари вказують на те, як сприймається і використовується громадський простір.
  3. Соціальний вимір та міська життєздатність: як людський агрегатор, громадський простір впливає на соціальний вимір. Широкі, доступні вулиці, площі, парки, тротуари, велосипедні доріжки та елементи благоустрою стимулюють взаємодію людей та навколишнього середовища, генерують позитивне використання простору та збільшують життєву місткість міста. Окрім зосередження уваги на компактних, міських районах, надзвичайно важливо враховувати периферії, гарантуючи якісні громадські простори для населення, яке не проживає у центрі міста.
  4. Людський масштаб: багатоповерхове, компактне будівництво може негативно вплинути на здоров’я людей. У своїх дослідженнях, Ян Гейл зазначив, що люди, як правило, йдуть швидше, коли пропускають порожні або неактивні райони, на відміну від більш повільних, спокійних темпів прогулянки в більш активних середовищах. Людський масштаб конструкцій позитивно впливає на сприйняття людьми громадських просторів: люди вважають, що вони були враховані в процесі планування цього простору.
  5. Освітлення: ефективне та орієнтоване на людей освітлення полегшує перебування в громадських місцях вночі, підвищуючи безпеку. При встановленні на висоті пішоходів та велосипедистів, громадське освітлення створює необхідні умови для безпечного руху, коли немає природного світла.
  6. Стимулювання місцевої економіки: якість громадських просторів не тільки приносить користь людям, пропонуючи дозвілля і живі місця, але вони також мають потенціал для підвищення місцевої економіки. Безпечні та привабливі умови сприяють для прогулянки та їзди на велосипеді, що забезпечує легкий доступ до місцевої торгівлі.
  7. Місцева ідентичність: громадські простори повинні бути заплановані для малих підприємств, які характеризують район. Великі підприємства (такі, як супермаркети або інші мережні компанії) можуть сприяти економіці в цілому, але вони мають невелику участь у масштабах району. Малі підприємства мають значні довгострокові наслідки, а також покращують особистість та ідентичність цього місця. При плануванні громадського простору необхідно враховувати соціальну динаміку та культурні особливості району, з метою створення міцних відносин між людьми та місцем.
  8. Повні вулиці: скрізь, де це можливо, громадським просторам слід подумати про дотримання принципів “повних вулиць” та “просторів спільного використання”. Концепція повних вулиць визначає вулиці, призначені для забезпечення безпечного руху всіх користувачів – пішоходів, велосипедистів, водіїв та пасажирів громадського транспорту. Серед елементів, які можуть скласти повну вулицю, – тротуари в хорошому стані, інфраструктура для велосипедів, елементи благоустрою та вивіски.
  9. Зелені райони: окрім сприяння якості повітря та сприяння зниженню температури влітку, рослинність має силу облагороджувати міста, залучаючи людей до активних дій на свіжому повітрі. Оскільки міста стають все більш щільними, доступ до зелених громадських просторів стане ще важливішим, так як міські зелені насадження можуть знизити рівень стресу людей і покращити добробут у містах. Крім того, дерева, рослини та клумби є стратегічними для міського дренажу та збереження біорізноманіття.
  10. Соціальна участь: залучення жителів до проектування, планування та управління міськими громадськими просторами, в яких вони живуть, має важливе значення для підтримки якості цих просторів. Громадські простори мають різне використання і значення в кожному районі та місті. Участь мешканців гарантує, що характер та використання публічного простору задовольняють особливі потреби громади. Якщо простір не відображає вимоги та бажання місцевого населення, він не буде використовуватися або підтримуватися. Соціальна участь є центральним елементом для побудови безпечних, рівноправних громадських просторів.

Спосіб, яким ми живемо в містах, перебудовується щодня, через трансформацію суспільства та появу нових політик, технологій та альтернативних варіантів транспортування. Урбанізація, ущільнення та високі показники моторизації створюють проблеми з плануванням і закликають міста думати про нові моделі розвитку. Однак серед постійних перетворень важливість громадських просторів для забезпечення якості життя залишається незмінною. Вони продовжують залишатися місцями для обміну, співіснування та зустрічей. Вони продовжують бути життєво важливими для благополуччя міста. Позаду стін, що оточують нас, на вулиці, де відбувається життя.

Ознайомитися з повним текстом статті: http://thecityfix.com/blog/public-spaces-10-principles-for-connecting-people-and-the-streets-priscila-pacheco/

Сподобалось?

Підтримати
Опубліковано: 09.11.2018
mobilityвелосипедвулицягромадські просторимобільністьнові можливостіпублічні простори

0 комментар(і/ів):

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ми використовуємо файли cookie для аналітики та вдосконалення нашого сайту. Ви погоджуєтеся на використання наших файлів cookie, закриваючи це вікно повідомлення або продовжуючи використовувати наш сайт. Щоб дізнатися більше, перегляньте нашу оновлену Політику конфіденційності.

Прийняти