Фото: Unsplash
Нове дослідження уельських вчених показує, як несвідома схильність змушує нас ігнорувати негативні зовнішні ефекти від водіння. Ви можете назвати це “автомобільним мозком”, але дослідницька група називає це “мотонормативністю”.
Не дивно, що більшість людей засуджують антисоціальну поведінку. Крадіжка чужих речей, порушення правил безпеки харчових продуктів або куріння у великому натовпі, як правило, викликають сувору реакцію. Але варто лише сісти за кермо автомобіля, і все це несхвалення тане.
Це тому, що багато хто з нас страждає на хворобу під назвою “автомобільний мозок” — хоча Ян Вокер, професор екологічної психології з Університету Свонсі в Уельсі, вважає за краще називати її “мотонормативність”. Це термін, вигаданий Вокером та його командою для опису “культурної нездатності мислити об’єктивно та неупереджено” про те, як ми користуємося автомобілями.
Вокер зауважив, що люди, як правило, мають гігантську сліпу пляму, коли справа доходить до певної поведінки, пов’язаної з водінням, чи то перевищення швидкості, викиди вуглекислого газу, дорожньо-транспортні пригоди тощо. Це все є результатом культури, що обслуговує водіїв автомобілів.
“Одна з речей, яку ви помітите, якщо присвятите свою кар’єру спробам змусити людей їздити менше, — це те, що людям не подобається їздити менше”, — сказав Вокер в одному з інтерв’ю. Тому вчені вирішили це виміряти й продемонструвати, до якої міри населення в цілому буде знаходити собі виправдання контексту водіння.
Для цього Вокер з колегами розробив серію ідей, спрямованих на викорінення цих несвідомих упереджень. Твердження були розділені на дві категорії: перша — про автомобілі та водіння, а друга — із заміненими ключовими словами та фразами, які стосувалися іншої діяльності.
Незалежна соціологічна фірма отримала контракт на вибірку з 2157 дорослих у Великій Британії, яких попросили погодитися або не погодитися з твердженнями. Половині респондентів були запропоновані міркування, пов’язані з автомобілями, а іншій половині — не пов’язані з автомобілями.
Наприклад, людей попросили погодитися або не погодитися з наступним твердженням: “Люди не повинні курити в густонаселених районах, де інші люди змушені дихати сигаретним димом”. Потім їх попросили відповісти на паралельне міркування про водіння автомобіля: “Люди не повинні їздити в густонаселених районах, де інші люди змушені дихати вихлопними газами”.
Хоча 3/4 респондентів погодилися з першою думкою (“Люди не повинні палити…”), лише 17% погодилися з другою (“Люди не повинні водити…”).
Інше міркування стосувалося цінностей, пов’язаних з крадіжками особистого майна. Респондентів запитували, чи погоджуються вони з думкою “Якщо хтось залишає свої речі на вулиці і їх крадуть, то це його власна вина, що він залишив їх там, і не варто очікувати, що поліція буде діяти”, а також з паралельним запитанням “Якщо хтось залишає свій автомобіль на вулиці і його крадуть, то це його власна вина, що він залишив його там, і не варто чекати, що поліція буде діяти”.
Лише 8% респондентів не погодилися з першим твердженням, тоді як 55% не погодилися з другим.
Подібні результати були виявлені і в питаннях про безпеку харчових продуктів та здоров’я, вживання алкоголю та травматизм на робочому місці. Люди були менш толерантні до поганої поведінки, не пов’язаної з автомобілем, і набагато більш толерантні до схожої поведінки, пов’язаної з водінням.
На думку Вокера, саме в цьому розриві в гру вступає мотонормативність. “Ми хотіли продемонструвати, що коли ви говорите про водіння, люди не застосовують свої звичайні цінності”, — каже він.
Питання куріння, зокрема, зацікавило Вокера з кількох причин. Десятиліттями суспільство толерувало — навіть заохочувало — куріння в громадських місцях. Але потім зростання усвідомлення ризиків для здоров’я, пов’язаних з пасивним курінням, у поєднанні з більш жорстким державним регулюванням, призвело до зміни суспільного сприйняття. За його словами, те ж саме з часом може статися і з водінням.
“Той факт, що ставлення куріння настільки змінилося, що майже всі, з ким ми спілкувалися, говорили, що це неприйнятно — ті ж самі люди не сказали б цього 20 років тому. Тому порівняння куріння і водіння цікавить мене, тому що воно показує нам, куди ми можемо прийти в майбутньому, якщо свідомість людей буде змінюватися”, — сказав Вокер.
З огляду на те, наскільки вкоріненою є автомобільна культура в країнах світу, може знадобитися набагато більше часу, щоб змінити свідомість людей щодо водіння, ніж це було у випадку з сигаретами. Крім того, люди не схильні розглядати водіння через призму громадського здоров’я, що захищає більшість з нас від роздумів про суспільну шкоду та нерівність, пов’язану з використанням автомобілів.
Це тому, що для більшості людей водіння — це зручність. А оскільки це легко, ми схильні вважати, що водіння є частиною природного порядку. Ось чому так багато ворожості навколо велосипеда та альтернативних видів транспорту: для багатьох людей вони кидають виклик природному порядку водіння.
“Люди не тільки роблять те, що світ робить легким, але й тому, що це здається легким, люди вважають, що це правильно”, — каже Вокер.
0 комментар(і/ів):