Чи потрібен Києву річковий трамвай?

Поділитися:
ДослідженняДумкаІнноваціїІнструкціяСвіт

Instagram (@sashaset)

У 2009-2012 та 2017 роках міська влада запускала Києвом так званий “річковий трамвай”. Такий вид транспорту курсував лише влітку, рейси виконувалися рідко, а вартість проїзду перевищувала таку на громадському транспорті у 10 разів. Річкові перевезення не були інтегровані у систему громадського транспорту столиці та жодним чином не надавали той рівень послуг, якого потребували містяни. Так, хороша ідея стикнулася з некомпетентною реалізацією.

Не кожному місту природа подарувала річку, яка є по своїй суті транспортною інфраструктурою. На жаль, за останні 20-30 років культурний потенціал Дніпра суттєво знизився, що корелює з його транспортним обслуговуванням. Сфера річкового транспорту в Києві звузилася до прогулянкових теплоходів, поїздки якими виглядають скоріше як маргінальний безлад, а не рекреація і єднання з природою. У 2004-2012 роках відбулося перетворення Набережного шосе на монофункціональну автомагістраль, яка є непривітною для пішоходів та не має оптимальної доступності громадським транспортом. Пересічний киянин може прогулятися там хіба що через відсутність альтернатив. Наразі, особливо у будні дні, набережна виглядає як декорація до фільму жахів.

Instagram (@zhukevych)

В умовах постійних заторів (Київ уже на 3 місці в Європі по втратам часу трафіку), забруднення повітря (84% від транспорту) та переповненості метрополітену, столиця України потребує змін у парадигмі мобільності. 

За даними численних досліджень, річковий транспорт є найбільш екологічним (навіть враховуючи його роботу переважно на дизельному паливі), завдяки своїй можливості використовувати енергію течій і перевозити значні обсяги пасажирів. Аргументи щодо клімату, який не підходить для повноцінного впровадження таких перевезень, втрачають своє значення через зміну клімату – за даними ЦГО ім. Срезневського зима 2019-2020 року була теплою із короткочасними снігопадами і відсутністю стійкої криги на Дніпрі у межах Києва. Тому ми зібрали приклади того, як річкові перевезення можуть стати повноцінною частиною системи громадського транспорту та оживити річку.

Кейс 1. Будапешт, Угорщина 

Річкові автобуси є невід’ємною частиною громадського транспорту Будапешта на ділянці Дунаю в межах міста для коротких поїздок і для сполучення протилежних берегів річки, а також для туризму.

Міське управління транспорту організовує обслуговування чотирьох річкових ліній. Дві з них є магістральними та поєднують північні райони міста з південними через історичний центр Будапешта. Крім того, одна лінія працює виключно у центрі міста, поєднуючи адміністративно-ділові райони по обидва береги Дунаю. Також працює лінія порому на південній околиці міста, поєднуючи район Шорокшар і острів Чепель на ділянці, яка знаходиться далеко від найближчих мостів через річку. Квиток на одну поїздку коштує у 2,14 рази дорожче, ніж на весь інший громадський транспорт, проте у будні дні на річкові автобуси розповсюджується дія єдиних довготермінових квитків (на 24, 48 або 72 години, квиток “5/30”, а також місячні та річні квитки).

Річкові автобуси працюють за трьома видами розкладу відповідно до попиту на сезонну подорож: весна-осінь, літо та зима. Крім того, різні типи розкладу застосовуються до робочих днів, вихідних та державних свят. Навесні та влітку інтервали вищі (30-60 хв для річкових автобусів та 30 хв для порому Шорокшар-Чепель), маршрути довші, а пізньої осені та взимку (крім періоду льодоставу) теплоходи ходять на коротших ділянках із меншою частотою обслуговування. Річка Дунай в Угорщині щорічно замерзає в середньому на 1-2 місяці завдяки ефективному географічному положенню посеред Середньодунайської низовини, що оточена гірськими масивами, які забезпечують більш теплий клімат. Середня температура повітря у місті складає: у січні 0 С, у липні +20 С.

bkk.hu

Кейс 2. Лондон, Сполучене Королівство

London River Services Limited – це відділ Транспорту для Лондона (TfL), який здійснює управління пасажирським транспортом на річці Темза в Лондоні, орієнтованим на дозвілля та робочі поїздки. Компанія не є власником та не експлуатує судна, а ліцензує послуги приватних перевізників.

Рішення відновити мережу річкових пасажирських перевезень Лондона було прийняте в 1997 році, коли було запущено проект «Темза 2000» для відновлення річки Темзи. Хоча система не така широка, як у Гонконгу чи Сіднеї, вона зростає: у 2007 році понад 0,7 мільйонів пасажирів перевезла компанія Thames Clippers, оператора регулярних річкових перевезень у Лондоні; у 2 році цей показник зріс до 3,3 мільйона пасажирів, оскільки вона стала більш інтегрованою у тарифну систему метро та автобусів; у 2015 році обсяг перевезень збільшився до 4,3 мільйона. У 2019 року в системі діють 5 маршрутів регулярних річкових автобусів (інтервал – 20-30 хв), 2 маршрути поромів (інтервал – 10 хв) та 7 прогулянкових маршрутів (інтервал – 40-60 хв); перевезення здійснюються з 33 причалів.

Вартість окремого разового квитка складає 1,78 вартості квитка на метро або 5,8 вартості автобусного квитка. Річкові автобуси та пороми повністю інтегровані у систему електронного квитка Oyster Card, діє система знижок.

Темза активно використовується у межах Лондона, тому природні процеси значно порушені. Останній раз річка повністю вкривалася кригою у 1963 році. Так, наразі судноплавство на Темзі здійснюється цілий рік, з поправками на зимові місяці (більші інтервали). Середня температура повітря у місті складає: у січні +8 С, у липні +23 С.

tfl.gov.uk

Кейс 3. Сідней, Новий Південний Уельс, Австралія

Sydney Ferries – це частина системи громадського транспорту найбільшого міста Австралії, що обслуговує міську бухту та долину річки Парраматта. Завдяки вигідному географічному положенню, пороми активно використовуються як для робочих поїздок, так і для дозвілля.

Перевезення відбуваються на основі державно-приватного партнерства. Так, агенція Sydney Ferries Corporation, яке працює від імені штату Новий Південний Уельс, володіє флотом поромів та доками і замовляє транспортну роботу у приватного перевізника, компанії Transdev Sydney Ferries. У 2017-2018 фіскальному році пасажирські перевезення паромами склали 15,3 млн поїздок. 

У 2019 року в системі діють 8 маршрутів регулярних поромних перевезень, 4 з яких виконують функцію сполучення двох берегів бухти і 4 виконують перевезення вздовж річки Парраматта. Пороми працюють з інтервалами 10-30 хв у години-пік та 30-60 хвилин у денний та вечірній час. Перевезення здійснюються з 36 причалів, усі маршрути мають спільний хаб на причалі Circular Quay в центральному діловому районі Сіднея.

Вартість разового квитка на поїздку довжиною до 9 км становить 1,65 вартості на рівнозначну поїздку наземним громадським транспортом. Весь річковий транспорт повністю інтегрований у систему електронного квитка Opal Card, за яким діє система знижок.

Естуарій річки Парраматта не замерзає, навігація відбувається впродовж року. Середня температура повітря у місті складає: у січні +23 С, у липні +13 С, проте добові коливання температур можуть сягати 20-30 градусів за цельсієм.

transportnsw.info

Кейс 4. Стокгольм, Швеція

Waxholmsbolaget – судноплавна компанія, яка належить раді лену (області) Стокгольм і відповідає за водний громадський транспорт у Стокгольмському архіпелазі. Компанія, яка здебільшого фінансується за допомогою дотацій з місцевого бюджету, у 2003 році перевезла понад 4,3 мільйонів пасажирів на трьох міських маршрутах та тридцяти маршрутах у лені Стокгольм. Компанії належить 24 теплооходи. Експлуатацією кораблів займаються кілька підрядників, деякі з яких також експлуатують власні кораблі від імені Waxholmsbolaget.

Інтервал руху міських маршрутів становить від 15 хвилин в години-пік до 30 хв у інший час. Діють усі квитки та картки довготривалої дії муніципального організатора транспорту Storstockholms Lokaltrafik. Перевезення у місті здійснюються між 16 причалами, частина з яких діє у режимі “на вимогу”.

Стокгольмська бухта частково або повністю вкривається кригою на 3-4 місяці, тому в період зимової навігації використовуються судна з криголамами. Натомість, у період літньої навігації в експлуатації використовуються раритетні судна початку ХХ століття. Середня температура повітря у місті складає від -2 С у січні, до +19 С у липні.

waxholmsbolaget.se

Перспектива для Києва

Річка Дніпро у Канівському водосховищі (на якому лежить м. Київ) замерзає щорічно приблизно на 3-4 місяці. У 2018-19 роках період зимової навігації відбувся між датами 15 листопада і 2 квітня, проте річка суцільно вкривається кригою на коротший період. Середні температури  повітря у Києві складають у січні -2 С, а у липні +20 С.

У контексті досвіду інших міст з використання природної транспортної інфраструктури для щоденних робочих поїздок та з огляду на тенденцію до сталого розвитку мобільності у Києві варто розглянути організацію річкового трамваю/автобусу як повноцінного виду громадського транспорту.

З огляду на реалії маятникових міграцій сьогодення, найбільш оптимальним варіантом реалізації річкового громадського транспорту є поєднання житлових мікрорайонів Лівобережжя з високою густотою населення (Русанівки, Березняків, Позняків) з діловим центром міста (Подолом). Для визначення сильних та слабких сторін такого рішення, а також можливостей та загроз, ми провели SWOT-аналіз маршруту Поштова площа – Русанівка.

ПРОБЛЕМИ

  • Відсутність на Русанівці прямих маршрутів громадського транспорту в центр міста;
  • Невикористання природної транспортної інфраструктури;
  • Відсутність розуміння потенційно низької експлуатаційної вартості річкового пасажирського транспорту;
  • Сприйняття річкового пасажирського транспорту як виключну прогулянкового (з відповідною культурою пасажирів).

ВИТРАТИ

  • Облаштування причалів (понтон, трап, огорожа, турнікети/валідатори, каси/квиткові автомати, навіс, сидіння, навігація); 
  • Створення муніципальної компанії річкового пасажирського транспорту (або передача в юрисдикцію КП «Київпастранс»), купівля/оренда у муніципальну власність трьох судів (орієнтовно теплоходів типу «Москва»), найняття і оплата праці персоналу АБО
  • Оплата транспортної роботи приватної компанії річкового пасажирського транспорту за схемою франчайзингу за інвестиційними умовами щодо курсування та соціальної направленості такого виду громадського транспорту.

Пілотний маршрут річкового трамвая пропонується від Русанівського бульвару до Поштової площі. Аналіз такої траси на транспортній моделі Києва показав, що попит складе близько 3000 пасажирів на добу. При цьому передбачається, що інтервал руху складе 15 хвилин з курсуванням лише у години-пік (7.00-10.00 та 17.00-20.00). Для мешканців Русанівки, які працюють на Подолі або Оболоні, такий режим мобільності стане оптимальною альтернативою нинішнім маршрутам. Наприклад, поїздка від кінцевої до кінцевої річковим трамваєм складатиме 20 хвилин, що швидше, ніж на метро (35 хвилин) або автобусом через міст імені Патона (35 хвилин без урахування заторів).

Другою чергою реалізації проекту має стати продовження першого маршруту або організація додаткових до причалу на Березняках (Дніпровська набережна, 9) та Позняках (затока Берковщина, орієнтовно біля ТРЦ River Mall). Також є перспектива попиту населення Оболоні вздовж проспекту Героїв Сталінграду (причали “Парк Наталка” та “Оболонь”). Ці рішення підлягають моделюванню на основі актуалізованої транспортної моделі Києва.

Сподобалось?

Підтримати
Опубліковано: 22.03.2020

Warning: Invalid argument supplied for foreach() in /home/up300079/pro-mobility.org/www/wp-content/themes/promobilnist/single.php on line 96

0 комментар(і/ів):

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ми використовуємо файли cookie для аналітики та вдосконалення нашого сайту. Ви погоджуєтеся на використання наших файлів cookie, закриваючи це вікно повідомлення або продовжуючи використовувати наш сайт. Щоб дізнатися більше, перегляньте нашу оновлену Політику конфіденційності.

Прийняти