Нідерланди не завжди були країною, у якій комфортно велосипедистам. У 1970-х роках вони були орієнтовані на автомобілі так само, як і США. То що ж змінилося і чому важливо наслідувати цей досвід? Роберт Анніс, велосипедний журналіст, розповів про свій візит до Амстердама ресурсу Bicycling.
“Один за одним повз мене проносилися велосипедисти, коли я на своєму позиченому електровелосипеді “Газель” в’їжджав у сліп-стрім біля входу в готель в Амстердамі. Звісно, я бачив фотографії цієї велосипедної нірвани і раніше, але опинитися в самому її епіцентрі було приголомшливо. До цього я неодноразово брав участь у масових велопробігах у США в оточенні тисяч інших гонщиків. Але то були особливі події, а в Нідерландах це просто елемент повсякденного життя”.
Нідерланди не завжди були велосипедним раєм: у 1970-х роках їхня інфраструктура, орієнтована на автомобілі, була фактично дзеркальним відображенням США. Але, коли смертність на дорогах почала зростати, а ціни на газ злетіли до небес через нафтову кризу, голландські чиновники вирішили переорієнтуватися на більш дружній до велосипедистів транспортний план. Звичайно, на цьому шляху були певні проблеми, оскільки проектувальники доріг змушені були вчитися на своїх помилках. Але за десятиліття велосипед став невід’ємною частиною життя голландців і основним видом транспорту по всій країні.
Незважаючи на те, що міська інфраструктура Нідерландів орієнтована на велосипедистів, моторизовані транспортні засоби все ще користуються попитом. Рівень водіння та володіння автомобілями приблизно такий самий, як і в інших країнах Європейського Союзу, а голландські автомагістралі заповнені автомобілями та вантажівками, як і в Сполучених Штатах. Автотранспорту не надається пріоритет за рахунок інших видів транспорту, утім усі види транспорту, здається, працюють у гармонії один з одним.
У моєму рідному Індіанаполісі це виглядає зовсім інакше
Крутячи педалі вулицями Амстердама, я не міг не відчувати заздрощів. Бути велосипедистом у Сполучених Штатах, особливо в моєму рідному місті Індіанаполісі, – нелегко. У той час як Нідерланди старанно створювали найкращу у світі велосипедну та пішохідну інфраструктуру, клаптикова мережа велосипедних доріжок і стежок Індіанаполіса здебільшого ставала занедбаною або згорталася з моменту їхнього створення”, – згадує Роберт.
“Інфраструктура настільки залежить від політичної волі, що легко втратити темп і будь-який прогрес, якого ви досягли, – каже Кріс Брантлетт, співавтор книг “Побудова велосипедного міста: Голландський план життєздатності міста” та “Обмеження трафіку: Людські аргументи на користь меншої кількості автомобілів у нашому житті”. Брантлетт також працює менеджером з комунікацій у Велосипедному посольстві Нідерландів – державно-приватній консалтинговій фірмі, яка навчає іноземні муніципалітети секретам побудови довготривалої велосипедної інфраструктури.
Тож чого ми можемо навчитися у Нідерландів про велосипедну інфраструктуру і як ми можемо застосувати це на практиці у нас?
Зробіть водіння “трохи” менш зручним
В Амстердамі та в інших голландських містах дороги спроектовані таким чином, щоб було легше дістатися з пункту А в пункт Б пішки або на велосипеді. Те, що може зайняти 10 хвилин на велосипеді в центрі міста, може зайняти вдвічі або втричі більше часу на машині. Голландські міста створюють “ієрархію доріг”, пояснює Брантлетт, розмежовуючи місцевий та наскрізний рух і “відводячи” автомобілі від торговельних та житлових районів.
В Утрехті десятиліття тому інженери засипали один з головних міських каналів, аби побудувати багатосмугову дорогу. Це не тільки позбавило міста його краси і характера, але й збільшило затори на дорогах. Майже одразу після того, як дорога була побудована, містобудівники зрозуміли, що це була їхня помилка, і взялися за її виправлення. Сьогодні міські планувальники розглядають можливість зменшити автомобільний рух на іншій головній дорозі, зробивши її пріоритетною для користувачів інших видів транспорту, а саме – для велосипедистів.
Проектувати вулиці, які підвищують увагу водіїв
Нідерландські інженери з дорожнього руху проектують інфраструктуру так, аби фізично захистити велосипедистів, знизити швидкість і підвищити обізнаність учасників дорожнього руху, каже Брунтлетт. Тим самим вони підвищують безпеку для всіх.
Це включає в себе створення піднятих, безперервних велосипедних доріжок, які мають пріоритет перед автомобілями. Дороги зі спільним рухом вузькі, часто мають текстуроване покриття або пристрої для заспокоєння руху, такі як “лежачий поліцейський” або пагорб, а швидкість руху обмежена до 30 км/год.
Якщо в Нідерландах відбувається зіткнення між автомобілем і велосипедом, винуватцем аварії автоматично вважається водій автомобіля. Незважаючи на це, Нідерланди залишаються однією з найкращих країн для водіїв, оскільки дизайн доріг усуває значну частину невизначеності.
Але дизайн доріг включає в себе більше, ніж просто питання безпеки. За словами Брунтлетт, інженери-дорожники намагаються проектувати маршрути, які “підвищують увагу”, а не просто будують велодоріжки, щоб люди могли дістатися з пункту А в пункт Б. Зрештою, чому б не зробити вашу поїздку на роботу приємною?
Нехай велосипедисти самі вирішують
Неподалік від залізничного вокзалу Амстердама було пішохідне перехрестя, яке не давало спокою міській владі. Там пасажири поромів і поїздів перетинали жваву трасу. Планувальники пробували встановити знаки, світлофори і навіть регулювальника, але всі потенційні рішення лише спричинили затримку пішохідного та велосипедного руху. Тому вони зробили те, що в США вважалося б анафемою: вони прибрали всі знаки і дозволили пішоходам і велосипедистам розібратися з рухом самостійно.
Це спрацювало. Спостерігати за організованим хаосом було схоже на спостереження за живим організмом. Люди оцінювали трафік і встановлювали зоровий контакт один з одним, уловлюючи тонкі сигнали про те, коли потрібно рухатися, а коли зупинитися, щоб пропустити інших.
Надайте велосипедистам зручне, безпечне місце для паркування
В Амстердамі перед більшістю великих будівель стоять ряди велосипедів на стійках. Але, з огляду на кількість велосипедистів, цього все одно недостатньо. Гаражі для паркування велосипедів можна знайти в центрі міста та навколо залізничних станцій.
Утрехт може похвалитися найбільшою у світі велопарковкою на центральному залізничному вокзалі, де є місце для зберігання понад 12 500 велосипедів, а в Амстердамі побудували величезний гараж, який принаймні частково занурений під воду.
Загалом чотири станції навколо центру Амстердама вміщують понад 25 тисяч велосипедів, і в найближчі роки планується побудувати ще більше. По всій країні понад 40 залізничних станцій пропонують безпечні криті приміщення для зберігання велосипедів. Перші 24 години паркування, як правило, безкоштовне, потім стягується номінальна плата в розмірі 4 євро за кожну наступну добу.
Підключіться до зовнішньої транспортної інфраструктури
Понад 80% населення Нідерландів живуть у межах короткої поїздки на велосипеді до залізничної станції, тож не дивно, що залізничні подорожі також є важливою частиною транспортної мережі. Більше половини всіх голландських поїздок на поїзді починаються з поїздки на велосипеді. З 17,6 мільярдів кілометрів, які проїжджають у Нідерландах щороку, за оцінками, чверть припадає на поїздку на залізничний вокзал або з нього.
То чому це все має значення?
Чому американські міста, такі як Індіанаполіс, повинні наслідувати приклад Амстердама? Згідно зі статистикою, наданою Велосипедним посольством Нідерландів, рівень смертності велосипедистів на 100 мільйонів кілометрів, проїханих на велосипеді, становить 0,9 проти 6,0 у США. За підрахунками, на 22 тисячі менше американців загинуло би на дорогах, якби США пройшли через подібні трансформації у сфері безпеки дорожнього руху майже 50 років тому.
Але йдеться також про покращення якості життя. Жителі Нідерландів є найбільш фізично активними серед усіх країн світу, займаючись спортом в середньому 12,8 годин щотижня. Підраховано, що їзда на велосипеді запобігає 6 500 передчасним смертям у Нідерландах щороку, заощаджуючи їхній економіці майже 20 мільярдів євро, що становить приблизно 3% їхнього ВВП. Голландські діти – одні з найщасливіших на землі, вони мають безпрецедентний рівень фізичної активності та свободи руху. І люди похилого віку, і люди з інвалідністю можуть використовувати модифіковані велосипеди або електровелосипеди, аби пересуватися без сторонньої допомоги.
“Рух на велосипеді допомагає підтримувати когнітивні функції (з віком), – каже Брантлетт, – “Рух на велосипеді має безліч нематеріальних ефектів. Ви відчуваєте себе краще фізично, ви здоровіші і щасливіші – це робить життя кращим”.
Джерело: https://www.bicycling.com/culture/a43907904/what-netherlands-can-teach-the-world-about-bicycle-infrastructure/
Переклад: Катерина Нагорна
0 комментар(і/ів):