Сім тез про те, як буде розвиватися міська мобільність в майбутньому

Фото: Unsplash

9 червня в рамках Українського урбаністичного форуму відбулась дискусія про майбутнє міської мобільності “Після завтра: міська мобільність”. В дискусії взяли участь експерт з розвитку міської мобільності Вадим Денисенко, координаторка консалтингу U-Cycle Катерина Шульга, начальник управління транспорту департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради Орест Олеськів. Модерувала дискусію фахівчиня з питань транспорту ГО «Екодія» Ірина Бондаренко. Ми послухали дискусію і відібрали сім найголовніших тез.

1. Україна має переглянути шлях, яким вона прагне розвиватися, – в бік автомобілізації чи сталого транспорту.

“Ми зараз стоїмо роздоріжжі. Ми або перескочимо автомобілецентричний шлях розвитку, або будемо наступати на ті ж граблі, через які європейські країни пройшли ще багато років тому. Спостерігаючи за ситуацією в столиці України, ми бачимо, що країна наступає на ті ж самі граблі. Вони для нас є неминучими. Це ми бачимо на прикладі Києва, у якого є більше ресурсів. Водночас менші міста можуть уникнути цієї ситуації. Тому в деяких питаннях ми йдемо в ногу в часом. Це стосується розвитку електротранспорту”, – стверджує Орест Олеськів.

Орест Олеськів

Але який би шлях Україна не обрала, зростатиме кількість велопедистів і пішоходизація. Як не дивно, цьому сприяла пандемія коронавірусу. Орест Олеськів відмічає, що збільшення кількості велосипедистів, розширення пішохідних зон, розвиток громадського транспорту визначатимуть розвиток мобільності ще принаймні 50 років.

“Якщо ми подивимося на способи пересування, то кращого і більш ефективного способу, ніж громадський транспорт не існує. Особливо у великих містах”, – відмічає Орест Олеськів.

2. Великий вплив на перевезення мала пандемія COVID-19.

Вплив пандемії на мобільність ще треба вивчати. Але вже зараз помітно, що в містах люди стали рідше користуватися транспортом, більше ходити пішки та їздити на велосипеді. За даними U-Cycle, кількість велосипедистів в Києві під час пандемії зросла у два рази.

Крім того, люди переглянули свої звички, все більше людей почали працювати поряд з домом або віддалено. Багато хто розумів, що не обов’язково жити у містах, можна жити за містом. Це стосується й компаній, які почали будувати офіси за містом. Це матиме вплив і на містобудування. Однак його ще складно оцінити.

“Треба трохи почекати, щоб зрозуміти, яким буде світ. Це буде зрозуміло після вакцинації у Європі. Я не виключаю, що попит на громадський транспорт буде дещо менший, бо люди будуть більше ходити пішки, їздити на велосипедах”, – наголошує Катерина Шульга.

Катерина Шульга

3. В Україні відбувається зближення транспортних та міських планувальників.

До цього планувальники працювали дуже несинхронно. Скоріше за це відбувається тому, що вони мислять автомобілем як комфортним способом пересування в містах. Вадим Денисенко відзначає, що спершу слід планувати громадський транспорт, а потім на нього насаджувати інші функції.

“Такі практики уже давно є в містах Німеччини. Вони спершу планують громадський транспорт. Це призводить до підвищення вартості землі і оренди житла. Громадський транспорт для них – це в першу чергу інвестиція”, – відмічає Вадим Денисенко.

Ірина Бондаренко

4. Громадський транспорт ставатиме все більш і більш комфортним.

Попри пандемію, громадський транспорт – це найкращий і найефективніший спосіб пересування у місті. Тому він буде змінюватися в бік все більшого комфорту.

“Кожне нове покоління вимагає все більшого комфорту. Переповнений громадський транспорт уже нікого не влаштовує. Люди вимагають власного простору у громадському транспорті. Це призводитиме до зростання його вартості. Це неминуче”, – розповідає Орест Олеськів.

5. Громадський транспорт має стати комунальним сервісом, а не бізнесом.

Помилково сприймати громадський транспорт як бізнес. Це має бути сервіс, що сприяє економічному розвитку міста. Це можна побачити на прикладі Таллінна, де громадський транспорт зробили безкоштовним, але для цього жителі повинні були зареєструватися в місті і платити в ньому податки. Завдяки цьому надходження від податків зросли в три рази.

Вадим Денисенко

6. Зростатиме роль електротранспорту.

Вже сьогодні ми бачимо тенденцію, що електромобілів буде все більше. Зараз всі масові виробники починають серйозно сприймати питання електромобілів. Їх ставатиме все більше і більше, вони ставатимуть доступнішими. Це вже явище неминуче.

“У деяких питаннях Україна йде в ногу з часом. У нас паралельно зі світом розвивається електротранспорт. Якщо будуть автомобілі самокеровані, то вони у нас теж будуть з’являтися. Бо у людей буде попит на них”, – відмічає Орест Олеськів.

7. У невеликих містах і селах будуть поширюватися шерінгові сервіси.

У цьому вони навіть мають перевагу перед великими містами. В Європі провели дослідження, згідно з яким найкращим транспортом у сільській місцевості є машина сусіда. Тому зараз там займаються промоцією такого способу пересування на невеликі відстані. В Польщі для цього розробляють спеціальні мобільні додатки. 

Ця тенденція поширює і в Україні. Люди вже домовляються про спільні поїздки завдяки чатам. Розвивається і шерінг. Наприклад, у містечку Сосниця на Чернігівщині нещодавно запустили байкшерінг. Відтепер будь-хто може взяти один з 25 велосипедів, які знаходяться у вільному доступі на 4 станціях. 

Однак для того, щоб збільшити кількість спільних поїздок, необхідно розвивати доступ до інтернету в сільській місцевості. Це дозволить скоротити кількість поїздок на індивідуальному транспорті і надасть конкурентні переваги ОТГ перед іншими громадами.

Отже, нас уже найближчим часом чекає ера електромобілів та електротранспорту. Активно буде розвиватися шерінг. Як не дивно, невеликі міста і села тут опинилися навіть у кращому становищі за мегаполіси. Величезний вплив на мобільність матиме пандемія коронавірусу, однак вже зараз зрозуміло, що потрібно розвивати громадський транспорт та повертати до нього довіру. Адже від цього значною мірою залежить економічний розвиток громади і країни загалом.

Наталія Міняйло спеціально для “Про мобільність”

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s