У 2021 році у Києві і області трапилося 114 велоДТП. Чому так сталося і що з цим робити?

Фото: http://www.hcalawyers.com.au

2021 рік запам’ятається киянам як рік рекордної кількості нової велоінфраструктури. З’явилось дуже багато нових велосмуг, відремонтували кілька важливих проспектів та вулиць з облаштуванням відокремлених велодоріжок.

Велоінфраструктура потроху починає поєднуватись в мережу, але ми все ще чомусь не спостерігаємо велобуму на наших вулицях. Для широкого розповсюдження велосипеду як транспорту є ще один дуже важливий фактор, крім зв’язності. Це безпека фактична та відчуття безпеки за кермом велосипеда. 

Впродовж 2021 року я вів статистику ДТП у Києві та області за участю велосипедистів, самокатників та інших представників легкої мобільності. У цьому блозі я аналізую типові ситуації, які призвели до аварії, найбільш небезпечні локації для велосипедистів у Києві, а також, що потрібно робити для зменшення кількості велоДТП.

Продовжувати читання У 2021 році у Києві і області трапилося 114 велоДТП. Чому так сталося і що з цим робити?

Пішоходи чи автомобілісти. Хто платить “автомобільні” податки і на що їх витрачають

Ледь не у кожній дискусії щодо перерозподілу міського простору піднімається тема податків, що платять автомобілісти. Створення пішохідної зони на Бессарабці, реконструкція Двірцевої площі у Львові  чи перші велосмуги у Краматорську – в обговоренні хтось завжди напише, що “автомобілісти платять податки на дороги, а витрачають їх на пішохідні зони та велосмуги – це несправедливо!”. Чи справді це так – спробуємо відокремити міф від реальності.

Продовжувати читання Пішоходи чи автомобілісти. Хто платить “автомобільні” податки і на що їх витрачають

Транспорт останньої милі. Як запропонована тарифна сітка ще більше вбиватиме міський транспорт

Ні для кого не секрет, що за останні 6 років кількість громадського транспорту в Києві дуже сильно зменшилась. Одна з головних причин чому так сталось — неефективна економічна політика, щодо транспорту.

Громадський транспорт доволі складний механізм, який покликаний перевозити велику кількість пасажирів на велику відстань. Однак потреби пасажирів дуже різноманітні, тому кількість точок відправки та прибуття — нескінченно велика величина і забезпечити прямі маршрути між усіма точками потреб неможливо.

Саме тому транспорт будується за принципом магістральних маршрутів, які беруть на себе забезпечення перевезення на велику відстань з великою швидкістю, та підвозочних маршрутів, які забезпечують зв’язок між магістральним транспортом та кінцевою точкою призначення пасажирів.

Продовжувати читання Транспорт останньої милі. Як запропонована тарифна сітка ще більше вбиватиме міський транспорт

У Києві презентували нову транспортну політику. Що далі?

Ви вже напевне чули про нову концепцію транспортної та паркувальної політики у місті Києві. Вчора, 7 жовтня, її анонсували очільник міста Віталій Кличко та його профільний відповідальний заступник Костянтин Усов. Ми уважно подивилися всю презентацію і хочемо поділитися з вами своїми враженнями.

Продовжувати читання У Києві презентували нову транспортну політику. Що далі?

Сім тез про те, як буде розвиватися міська мобільність в майбутньому

Фото: Unsplash

9 червня в рамках Українського урбаністичного форуму відбулась дискусія про майбутнє міської мобільності “Після завтра: міська мобільність”. В дискусії взяли участь експерт з розвитку міської мобільності Вадим Денисенко, координаторка консалтингу U-Cycle Катерина Шульга, начальник управління транспорту департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради Орест Олеськів. Модерувала дискусію фахівчиня з питань транспорту ГО «Екодія» Ірина Бондаренко. Ми послухали дискусію і відібрали сім найголовніших тез.

Продовжувати читання Сім тез про те, як буде розвиватися міська мобільність в майбутньому