Що більше заважає транспорту рухатись – пішоходи чи автомобілі?

На початку XX століття, відповіддю на зростаючий рівень автомобілів на дорогах міст та забезпечення їм пріорітету в русі було будівництво підземних переходів.

Київ являється лідером серед міст Європи за кількістю підземних переходів, проте для одних вони здаються безпечнішими за наземні, для інших – серйозною перешкодою у пересуванні містом. В своїй повсякденній рутині ми звикли переходити дорогу під землею і навіть не звертаємо уваги на супутні незручності для себе та оточуючих. Особливо критично питання стоїть в центральних частинах міста, де іноді доводиться обходити цілий квартал щоб потрапити на іншу сторону вулиці. 

Одним із таких об’єктів є підземний перехід через бульвар Тараса Шевченка, що навпроти метро Університет.  Цей перехід як і більшість подібного роду переходів має ряд недоліків: 

  1. Його важко назвати сучасним, безбар’єрним та комфортним для користування та проходу до бульвару.  
  2. Людям з травмами, похилого віку, з багажем, велосипедом або дитячим візочком треба докласти чимало зусиль щоб перейти дорогу спускаючись і піднімаючись сходами.
  3. Перехід непридатний для з’їздів навіть дитячого візка, не говорячи вже про проїзд людини на візку. 
  4. Стан сходів та зливної каналізації аварійний або близькі до такого. В дощову або засніжену погоду треба бути вправним, щоб не послизнутися.
  5. Незадовільний зовнішній вигляд переходу: недостатність освітлення та стихійна торгівля, що супроводжується смородом та сміттям. Кожен день з метро до університету і назад курсує чимала кількість студентів, які змушені обходити торгівельні точки з покупцями.

Продовжувати читання Що більше заважає транспорту рухатись – пішоходи чи автомобілі?