Обговорюємо проєкт змін до Закону України «Про автомобільний транспорт»: думка Івана Черниша

Наразі у Міністерстві інфраструктури України готують законопроєкт, що здатен змінити якщо не все, то дуже багато у сфері міських перевезень. Із його текстом можна ознайомитися за посиланням. Ми збираємо різні точки зору, щоб сформувати свою та допомогти іншим це зробити. Слово має Іван Черниш, експект у сфері міького транспорту, думку якомо ми надзвичайно поважаємо. Далі його пряма мова:

Я от про цей закон довго думав і прийшов до висновку що це результат остаточної агонії приватних перевезень в Україні.

З одного боку суспільство незадоволено якістю їх послуг, вимагає ліпшої, а з іншого боку вони як не сильно хочуть, так і не сильно можуть забезпечити якісь якісні зміни в умовах роботи на самоокупному тарифі. Так, є УберШатл який показав що можна за великі гроші возити якісно, але це по суті “преміум” сегмент і маси так не поїдуть.

Окрім того, зараз дуже сильно педалюється питання електронних квитків, зі скрипом але це стає реальністю. В той же час електронний квиток повністю несумісний з системою роботи приватних перевізників на сьогодні.

Паралельно в цей час потужні фінансові вливання отримують комунальні перевізники по містам від кредитних установ ЄІБ, ЄБРР, МФК і навіть наших державних Укрексімбанк та ПриватБанк.

І от виходить так що вже в багатьох містах відновлюються комунальні перевезення, поліпшується рух тролейбусів, з’являются автобуси, відбувається перехід на електронні засоби оплати. В таких умовах приватникам взагалі немає чого запропонувати, вони просто на очах втрачають долю в перевезеннях та їх бізнес рушиться.
Покілометрова оплата потрібна в першу чергу їм. Тому що комунальним перевізникам збитки гасять, їх дотують та фінансують, є безліч механизмів, окрім того вони фактично регулюються вручну що дає моживість “по команді” вирішувати будь які питання.

Досвід багатьох міст показує що навіть не маючи значних коштів в бюджеті буквально за декілька років можна купити сотні (!) нових одиниць рухомого складу і перетворити свої КП у лідерів ринку.

В таких умовах приватним перевізникам нічого не залишається, як почати проситись до комунальних дотацій, що і відбувається зараз. І саме зараз вони почали як один говорити про покілометрову оплату. Вони про неї мовчали 20 років, а зараз заговорили.

Але саме головне – закон не дає гарантій що поліпшиться якість послуг. В нас є досвід РФ, в якій є місця де за такими от брутто-контрактами цілком спокійно їздять собі перевантажені пасажирами газелі та пазіки, а міста переходячи на покілометрову оплату повністю закривають тролейбусний рух.

Я досі не можу вирішитись зі своїм ставленням до цього закону, оскільки з одного боку це правильна схема, правильний порядок і навіть комунальні перевезення треба переводити на договірні засади і чітко розділяти відповідальність, щоб транспорт не регулювався “по команді старшого”. А з іншого боку… те як це все пішло в РФ мені не подобається, а імовірність що в нас буде так само значно більше, ніж імовірність що в нас піде як в Польщі.

Наш друг, Іван Черниш, для Про мобільності.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s