Дані про місто в транспортній моделі. Дніпро.

Транспортна модель міста – цифровий портрет населеного пункту, який дозволяє оцінювати його транспортну ситуацію та приймати рішення усвідомлено й ефективно. І щоб цей портрет якомога достовірніше відображав реальність, важливо приділити особливу увагу наповненню соціально-економічної складової транспортної моделі.

Розуміння характеру розселення містян, розміщення робочих місць і навчальних закладів разом із соціологічними опитуваннями дає можливість відповісти на запитання, хто, звідки та куди пересувається у межах міста. А найголовніше – достовірно промоделювати всі переміщення містян. 

Для виявлення реальної потреби на переміщення містом необхідно розробити модель транспортного попиту. Для цього місто розподіляється на окремі транспортні райони. Згодом для кожного з них визначаються кількісні характеристики по таким шарам соціально-економічних даних:

  • число мешканців із розподілом за віковими групами;
  • робочі місця загалом;
  • робочі місця у сфері послуг;
  • кількість дошкільнят, які навчаються у дитячих садках;
  • кількість учнів у школах;
  • кількість студентів у коледжах, інститутах та університетах;
  • і навіть кількість дачних ділянок!

Але далеко не всі міста в Україні володіють настільки детальними статистичними даними про себе, щоб використати лише одне джерело інформації для наповнення транспортної моделі. Тому під час збору інформації для ТМ Дніпра нами було опрацьовано такі джерела даних:

  • відповіді на офіційні запити до відповідних департаментів міської ради;
  • портали відкритих даних;
  • інформація, розміщена Держстатом;
  • Генплан міста;
  • дані ЦВК та державного реєстру виборців;
  • дані з OpenStreetMap та інших картографічних веб-сервісів;
  • незліченна кількість запитів у Google.

Зібравши докупи всі ці дані, ми отримали максимально достовірну статистичну картину Дніпра і передмість, яку внесли у транспортну модель.

Загальна кількість населення, яке ми згодом розподілили транспортними районами на територію моделювання (охоплює міста Дніпро, Кам’янське, Новомосковськ та передмістя Дніпра), склала більше 1 млн 350 тис. осіб. Загальна кількість робочих місць для цієї території – майже 800 тис. 

Але крім того ми дізналися багато нового й цікавого про місто, і відтепер можемо вважати себе майже дніпрянами!

Наприклад, вкотре підтвердилася закономірність, що найбільше людей зазвичай мешкає у відносно нових спальних районах. У Дніпрі серед найбільш густонаселених районів є:

  1. житлові мікрорайони Парус, Покровський, Червоний парус;
  2. житловий мікрорайон Перемога;
  3. житловий мікрорайон Тополь;
  4. житловий мікрорайон Лівобережний;
  5. житлова забудова у межах Калинового-Султанівки-Кучугурів (Косіора).

А кількість мешканців лише одного невеличкого житлового масиву Сонячний у 1,5 рази перевищує населення смт Обухівка, яке має площу в цілих 20 разів більшу за територію Сонячного!

Не менш очікуваним виявився й розподіл місць прикладання праці у межах Дніпра. Діловим центром міста із великою кількістю офісів та робочих місць у сфері послуг вочевидь є райони вздовж проспекту Дмитра Яворницького. 

Натомість на загальний розподіл робочих місць надзвичайно впливають великі промислові підприємства. Тому транспортні райони, в яких розміщені такі потужні підприємства як ‘Iнтерпайп НТЗ’ та ‘Південний машинобудівний завод’, є й лідерами за кількістю робочих місць.

У цьому можете переконатися і ви, якщо поглянути на космознімки, – стає очевидним, що у межах цих районів велика кількість територій промислового призначення!

Доволі цікавим виявився й розподіл навчальних місць у коледжах та ВНЗ Дніпра. Якщо розміщення більшості закладів на правому березі Дніпра не дивує, то несподіванкою стало абсолютне лідерство за кількістю студентів невеликого транспортного району, обмеженого вулицями Володимира Моссаковського й Чернишевського та проспектами Гагаріна і Дмитра Яворницького. Після нанесення всіх навчальних закладів на карту, виявилося, що у ньому розміщено аж 5 ВНЗ. Вочевидь, саме цей район є студентським центром міста!

Декілька окремих слів також варто сказати про Кам’янське. У цьому місті проживає майже 250 тис. осіб, також є великі підприємства зі значної кількістю робочих місць. Тому нехтувати таким важливим сусідом поряд із Дніпром ми не могли – це місто потрапило у зону моделювання, хоча й було поділено на значно меншу кількість транспортних районів ніж Дніпро. Відповідно, для Кам’янського також було зібрано багато статистичних даних, які згодом розподілили транспортними районами.

Найбільша щільність населення спостерігається у відносно невеликій частині Дніпровського району міста із мікрорайонною забудовою на лівому березі Дніпра – вона від 2,5 до 4,5 разів перевищує щільність решти районів у межах Кам’янського.

При цьому очевидно навіть із назви, що найбільша кількість робочих місць знаходиться у Заводському районі міста. Лише трохи йому поступається інший великий промисловий район – Південний.

Загалом після проведеної роботи зі збору та аналізу різноманітної соціально-економічної інформації, ми не лише підготували підґрунтя для створення моделі транспортного попиту, але й стали краще розуміти місто і його особливості.

Варто відзначити, що населення та робочі місця у межах Дніпра розподілені досить нерівномірно. Райони із житловою забудовою (як мікрорайонною, так і приватною садибною) чергуються із промисловими та офісними районами.

Але велика перевага міста у тому, що на обох берегах Дніпра є значна кількість як мешканців, так і робочих місць. Це дозволяє уникнути таких перехилів, які є, наприклад, у Києві, коли мешканці лівого берега вимушені кожен день їхати на правий, так як робочих місць значно більше саме на правому березі міста. Через це мости постійно перенавантажені, а Київ продовжує розвиватися нерівномірно. Дніпро ж має непогані перспективи для розумного використання такого характеру забудови території міста, який склався історично. 

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s