Кожум’яцька площа: впорядкувати хаос

Місце у самому серці Києва. Місце, де сходяться шляхи з Подолу, Верхнього міста, Лук’янівки та Воздвиженки. Тут змішалося все – люди, велосипеди, автомобілі та трамваї. Це Кожум’яцька площа.

222222222222222222222

Площа це місце, де люди збираються, де хочеться зупинитися та відпочити, де призначають зустрічі та п’ють каву. Зараз Кожум’яцька площа не така. Тут відбувається лише погано організований транзитний рух, а місця, де людина може захотіти зупинитися, буквально відсутні. На місці колишнього публічного простору за останні 50 років з’явилася парковка. Паркова зона бульвару між вулицями Нижній та Верхній Вал жодним чином не поєднана з боковими тротуарами. Пасажири трамваїв змушені наражати себе на небезпеку і виходити на двосмугову проїжджу частину замість платформи.

1222222222222

Архітектори і дизайнери вирішили розробити концепцію ревіталізації Кожум’яцької площі на курсі Міського Дизайну від “Агентів змін”. Зараз вона виглядає як перехрестя з парковкою, але може стати одним із знакових місць на в’їзді до Старого Подолу. Щоб розробити проект нової площі, урбаністи дослідили прилеглі території та опитали щоденних користувачів площі. Порахували інтенсивність руху автомобілів і пішоходів, визначили основні транспортні проблеми та, спільно з “А+С Україна” розробили траспортну модель, що показала експлуатаційну ефективність нових рішень. Одне із найбільш цікавих рішень – відкрити річку Глибочицю, яка зараз протікає по осі Валів під землею в колекторі, що руйнується та створити вздовж неї публічний простір. Разом з тим розробили правила вивісок і сформували завдання для розробки навігації.

Головні транспортні проблеми Кожум’яцької площі:

  • Розірваність пішохідної інфраструктури – відсутні переходи між боковими тротуарами та бульварною частиною, популярні нелегальні переходи через вулиці Воздвиженська і Кожум’яцька;
  • Занадто довга фаза очікування для пішоходів;
  • Трамвайна зупинка посеред проїжджої частини вулиці;
  • Вузькі некомфортні тротуари;
  • Громадський транспорт та автомобілі екстрених служб стоять у заторах в години “пік”;
  • Асфальтове поле без чіткої організації руху, високий ризик ДТП;
  • Шумове забруднення та надмірні викиди від транспорту

777777777

Графіка: «Агенти змін»

У новій транспортній концепції площі пропонують перенести трамвайні колії з вулиці Нижній Вал на Верхній Вал, а проїжджу частину в напрямку Контрактової площі – навпаки на Нижній Вал. Таким чином, вийде трамвайно-пішохідна зона, яка має органічно вписатися у планувальний контекст підходу до Старого Подолу та активізувати бізнес у прилеглих будівлях. Також це рішення дозволить перенести трамвайну зупинку з вулиці Глибочицької на Верхній Вал і створити платформи для пасажирів на пішохідній зоні.

Така рокіровка проїжджої частини і трамвайних колій також дозволить зробити безпосередній доступ східного фасаду вулиці до бульварної частини.

999999999999

Графіка: «Агенти Змін»

У проєктному рішенні враховані основні цілі Стратегії розвитку Києва до 2025 року щодо міської мобільності. За сучасною пірамідою мобільності найбільше прав на міське середовище мають пішоходи, які складають майже 100% населення. Громадський транспорт частково відділений від автомобільного потоку – трамваї мають поїхати колією на вулиці Верхній Вал. Автобусний рух передбачено на вулиці Нижній Вал разом з автомобілями, проте на вулиці Глибочицька є можливість облаштування виділеної автобусно-трамвайної смуги. Водночас кількість смуг автомобільного руху залишається незмінною, окремо виділяються місця для паркування. Усі маневри залишаються відкритими для трафіку, лише змінюється конфігурація маневру з вул. Нижній Вал на розворот та заїзд на вулицю Кожум’яцьку. Виїзд з вулиці Воздвиженської на Вали пропонується зробити через вулицю Кожум’яцьку, зробивши її двосторонньою.

Аби оживити площу, розробники концепції запропонували звільнити з колектора русло річки Глибочиця, яка протікає чітко посередині Валів і в середині ХІХ століття була “завалована” (звідси і назва вулиць). Вода – це життя, тому на психологічному рівні людей завжди манили береги водойм. Зараз у багатьох містах реконструюють набережні, щоб забезпечити доступ до води, а колись ув’язнені в колектори річки відкивають і використовують, як рекреаційний і публічний ресурс. Також за допомогою сучасних технологій річка може стати природним фільтром дощових вод, що стікають в Дніпро.

0000000000

Графіка: «Агенти змін»

Найбільш масштабним подібним проектом стало повернення мешканцям міста річки Чхонгечхон у Сеулі (Південна Корея), що була забетонована у 1960-х роках, а згори було побудоване шосе. Не зважаючи на впевненість багатьох мешканців міста, що закриття шосе (і звільнення річки під ним) спричинить транспортний колапс, цього не сталося. Однак, за останні 14 років річка Чхонгечхон встигла стати однією з туристичних візитівок міста. Таким чином, до екологічного і соціального аспектів повернення річки місту додався і економічний – кількість точок бізнесу вздовж річки зросла на 3,5%, а вартість землі – майже наполовину. Люди стали частіше селитися тут завдяки сприятливій екологічній ситуації та мікроклімату.

Cheonggyecheon

Тож які транспортні наслідки матиме перетворення Кожум’яцької площі з місця транзиту на місце, куди хочеться ходити на побачення? Для відповіді на це питання була розроблена транспорта модель площі, у якій порівняли нинішні та перспективні показники дорожнього руху.

55555555555

Від такої трансформації площі зменшиться середня швидкість (на 47%), тому рух стане більш плавним і безпечним для пішоходів і велосипедистів.  Для автомобілістів це не створить колапсу – середня кількість зупинок руху зменшиться на 2%. Проте, це зробить Старий Поділ менш привабливим для транзитного руху приватних автомобілів. Але соціально-економічні та екологічні переваги безперечно варті того. Покращиться також становище громадського транспорту: автобуси поїдуть на 5% швидше, а трамваї – на 11%.

Суть сталої мобільності полягає у переосмисленні вулиць і площ. Вони створені для швидкісного руху чи місце для соціальної взаємодії, відпочинку та комерційної активності? Сучасні практики транспортного планування у розвинених містах доводять, що інфраструктурні рішення впливають структуру мобільність. Наприклад, через шість місяців після створення пішохідної зони на набережній у Парижі, у центрі міста кожного дня реєструвалося на 1349 автомобілів (28,8%) менше (у лютому 2017 року, порівняно з лютим 2016 року). Водночас зросла кількість велосипедистів, пішоходів, зменшився рівень шумового забруднення і шкідливих викидів. Місцевий бізнес від цього виграв. Феномен «зникнення» руху транспорту, який ще називають вивітрюванням транспорту, пояснюється парадоксом Браеса, за яким повна ліквідація перевантажених доріг може призвести до зменшення обсягів руху автомобільного транспорту, оскільки люди змінюють свої маршрути, розклади, частоту пересування або роблять вибір на користь іншого виду транспорту.

Місто це система. А збалансована система працює значно краще.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s